24 червня 2026 р. виповнюється скорботна третя річниця з дня загибелі юного Воїна Валерія Деменева уродженця Матусова та жителя Мар’янівки
Він загинув під час ворожого обстрілу поблизу села Лиман Перший на Харківщині. Валерій віддав найдорожче — власне життя. Він назавжди залишився у строю нескорених українських воїнів, які ціною свого майбутнього захистили майбутнє України. Вірний військовій присязі, своїй державі та народові, Валерій виявив мужність, стійкість і самопожертву.
Подвиг молодого воїна отримав найвище державне визнання. 21 лютого 2025 року Валерію Деменеву посмертно присвоєно звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» — символу виняткової відваги та безмежної любові до Батьківщини.
Цього дня в Мар’янівському ліцеї імені Михайла Слабошпицького, де колись лунав голос Валерія, де минали його дитячі та юнацькі роки, відбулася година пам’яті, присвячена Герою.
Захід став щирою даниною шани юному Захиснику, який віддав своє життя за свободу та незалежність України. Оксана Миколаївна та Анатолій Миколайович, батьки полеглого захисника, його однокласниця Марія Ярова, староста Мар’янівського старостату Анатолій Шубаркін, педагоги, рідні та односельці згадували Валерія як доброго, щирого, життєрадісного хлопця, який мав багато мрій і планів на майбутнє, але обрав шлях честі та служіння Батьківщині.
Під час години пам’яті у виконанні дітей звучали поетичні рядки, пісні. Щемливі хореографічні постановки та театралізований номер торкнулись найпотаємніших струн у душах усіх, хто у цей день був тут присутній.
Пам’ять про Валерія Деменева закарбована у серцях тих, хто його знав, любив і пам’ятає, в нагородах і почесному званні. Вона живе і житиме у стінах рідного ліцею, у рідній Мар’янівці й усій Шполянській громаді.
Герої не вмирають. Вони стають нашою совістю, силою і дороговказом.
Вічна пам’ять молодому Воїну, який загинув, боронячи Батьківщину. Вічна шана його безсмертному подвигу.