25 червня 2026 року минають роковини від дня, коли перестало битися серце захисника України, жителя с. Лозуватка Володимира Андрійовича Мельніченка
Народився Володимир 23 жовтня 1970 року. Після навчання у школі, де здобував знання з 1977 по 1987 рік, продовжив освіту в Козацькому училищі. Строкову службу пройшов у Забайкальському прикордонному окрузі, а згодом повернувся до мирного життя, працював, турбувався про родину, любив рідний край.
Особливе місце в його серці займала риболовля. Біля тихої води він знаходив спокій і гармонію, радів простим речам, умів цінувати кожну мить життя. Для рідних і друзів Володимир був людиною великої душі — добрим, щирим, надійним і завжди готовим прийти на допомогу. Його любили за відкритість, мудрість і вміння підтримати в найскладнішу хвилину. Для рідних він був найдорожчою людиною у світі.
Коли на українську землю прийшла велика війна, Володимир був мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив на Донецькому та Чернігівському напрямках, мужньо виконуючи військовий обов’язок, захищаючи майбутнє своєї держави і прийдешніх поколінь українців.
Рік тому життя Воїна обірвалося, залишивши в серцях рідних невимовний біль. Вони й досі чекають його кроків біля рідного дому, згадують його усмішку, добре слово, щирий погляд. Пам’ять про Володимира живе в серцях тих, хто його знав і любив.
Вічна і світла пам’ять хороброму Захиснику.
#памʼять
