52 акція
У першу суботу серпня відбулася акція на підтримку українських військовополонених і зниклих безвісти «Не мовчи! Полон убиває!». На перехресті вулиць Таранця та Лозуватської у Шполі знову зібралися ті, кого об’єднало спільне сподівання, — дочекатися своїх рідних додому.
52 тижні поспіль сюди приходять матері й батьки, дружини, діти, брати й сестри, друзі, ветерани, волонтери, представники влади, духовенство та небайдужі жителі Шполянської й сусідніх громад. У їхніх руках прапори, портрети та банери із фотографіями синів, братів, чоловіків, друзів, чиї долі досі оповиті болісною невідомістю.
За цей час ми стали великою родиною, яку згуртували спільний біль, нескінченне чекання й віра. Тут мовчання говорить голосніше за слова, а кожен погляд промовляє лише одне: «Поверніться додому…»
Якщо хтось не хоче витрачати годину свого часу у вихідний, аби прийти і підтримати учасників акції, замисліться над тим, що людське горе через невідомість не знає вихідних. Воно не припиняється ні вдень, ні вночі. І найстрашніше випробування для тих, хто чекає, — людська байдужість.
Саме тому дякуємо кожному, хто приходить на акцію, водіям, які сигналять на підтримку тих, хто збирається тут щосуботи, аби імена їхніх рідних не були забуті. Родинам важливо відчувати, що вони не залишилися наодинці зі своїм болем, а Захисникам, — що про них пам’ятають і за них борються.
Ми не маємо права звикнути до чужого болю. Мовчати, поки наші Герої залишаються в полоні чи вважаються зниклими безвісти, а тисячі родин щодня живуть між надією та невідомістю, вірою та розпачем.
Приходьте наступної суботи. Станьте поруч. Підтримайте тих, хто чекає найдорожчих у світі людей.
Ми чекаємо. Ми віримо. Ми не мовчимо. Бо полон вбиває. І кожен із нас може допомогти зробити голос тих, хто чекає, гучнішим.
#НЕ_МОВЧИ_ПОЛОН_ВБИВАЄ
