19 серпня 2026 р. виповнюється рік відтоді, як переступив за межу вічності житель с. Водяне Іщенко Віктор Дмитрович (позивний «Якут»)
Його шлях Захисника розпочався задовго до повномасштабної війни. У 2015–2016 роках він брав участь в АТО, ставши до лав ЗСУ. Служив снайпером-кулеметником, виконуючи бойові завдання там, де особливо важливими були витримка, холоднокровність, точність і здатність до самопожертви.
Серед сторінок його бойового шляху — оборона сіл Старий Айдар та Трьохізбенка. За мужність, відвагу та особистий внесок у захист України він був відзначений нагородами. За кожною з них пережиті бої, небезпека, побратимство і відповідальність за життя тих, хто стояв поруч.
Коли в лютому 2022 року росія розпочала повномасштабну війну проти України, він не залишився осторонь. Укотре почувши поклик Батьківщини, знову став на її захист. На жаль, того ж року за станом здоров’я Віктор був змушений залишити військову службу, а 19 серпня 2025 р. його життєвий годинник зупинився.
Бойовий шлях нашого земляка-захисника — приклад незламності людини, яка двічі ставала на захист України, не ховаючись за чужими спинами. І навіть тоді, коли обставини змусили відійти від військової служби, його серце залишилося там, де Україна б’ється за свої майбутнє.
Сьогодні Шполянська громада схиляє голови, згадуючи відважного Воїна і дякуючи йому за відданість Батьківщині.
