#Герої
Є звістки, які хочеться перечитувати знову і знову, бо важко повірити, що найзаповітніше стало реальністю.
Для сусідньої Лип’янської громади такою звісткою стало повернення з російської неволі Захисника України Олександра Лавренчука.
Майже два роки його чекали, молилися і вірили. Два роки життя між надією та невідомістю. Два роки, упродовж яких найзаповітнішою мрією було почути: «Він повертається додому».
І цей день настав. Щиро радіємо разом із родиною Олександра, його близькими, друзями, побратимами та всією Лип’янською громадою. Нехай повернення Захисника стане для них початком нового етапу, без тривожного очікування, без болісної невідомості, але з любов’ю, турботою та підтримкою рідних.
Сьогодні радіємо за Олександра, а завтра з такою ж надією чекатимемо добрих звісток про інших.
Нехай додому повернуться всі наші Захисники й Захисниці та кожен цивільний, чия доля сьогодні пов’язана з полоном чи невідомістю.
