22 серпня відбулася акція «Не мовчи! Полон убиває!»
Передостання субота цього літа… Уже 55 тижнів поспіль щосуботи на перехресті вулиць Таранця та Лозуватської у Шполі збираються люди, які живуть очікуванням. Поруч, плече до плеча, стоять рідні полонених і зниклих безвісти Воїнів, їхні друзі, побратими, волонтери, представники громадських організацій, влади, небайдужі жителі Шполянської та сусідніх громад. У кожного своя історія болю, але всіх єднає одна мрія: побачити найдорожчих живими, обійняти, почути таке довгоочікуване й вистраждане: «Я вдома».
Акція «Не мовчи! Полон убиває!» стала символом незламності та людської солідарності. За словами «полонений» чи «зниклий безвісти» — чиєсь життя, родина, яка щодня живе між болем і надією.
Перехрестя вулиць Таранця та Лозуватської давно вже стало місцем, де чужого горя не буває. Тут підтримують одне одного, діляться силою й не дозволяють надії згаснути.
Доки ми збираємося, доти звучать голоси Героїв, які не можуть нині сказати самі за себе, і палає надія.
Сподіваємося, що настане день, коли замість плакатів будуть обійми, замість очікування — зустрічі, і всі полонені та зниклі безвісти повернуться додому живими та неушкодженими.
Віримо в це. Щиро молимося про це. Чекаємо.
Закликаємо всіх кожної суботи долучатися до акції і підтримати родини Героїв, які потрапили в полон чи зникли безвісти, захищаючи кожного з нас від оскаженілого ворога.
