Ще одна субота зібрала жителів Шполянської громади на перехресті вулиць Таранця та Лозуватської
5 вересня 2026 року тут знову стали поруч ті, для кого очікування стало частиною життя. Рідні військовополонених і зниклих безвісти виходять сюди, щоб про їхніх найдорожчих пам’ятали. Щоб світ чув. Щоб суспільство не звикало до чужого болю. Поруч із ними щосуботи виходять жителі громади: друзі, побратими, волонтери, представники влади та всі, хто розуміє, що чужого болю у війні не буває.
Ми всі мріємо про той день, коли ця акція стане непотрібною. Коли на перехресті не буде плакатів із фотографіями. Коли не буде запитань без відповідей. Натомість будуть зустрічі, обійми, сльози радості, і найважливіші слова: «Ти вдома». До того часу ми стоятимемо поруч із родинами, бо надія сильніша за втому, любов сильніша за відстань, а пам’ять і підтримка не дозволять залишитися наодинці.
Не мовчімо, підтримуймо, до повернення кожного!
