Чи завжди ми знаємо, що сказати людині, яка переживає втрату?

Як підтримати того, чий світ раптово змінився? Як допомогти, не завдаючи болю необережним словом? Відповіді на ці та інші непрості запитання шукали учасники зустрічі, що відбулася 7 вересня в Центрі життєстійкості.
Зустріч провела представниця ГО «Десяте квітня», психологиня Наталія Мисан. Тема розмови — надання підтримуючої допомоги людям, які опинилися у важких життєвих обставинах та проживають втрату і горювання.
Психологиня говорила про фахові підходи та про прості речі, які доступні кожному з нас. Про уважність. Про вміння слухати. Про необхідність поважати особисті межі людини. Про підтримку, яка не нав’язується, але завжди дає відчути: «Ти не сам. Я поруч».
Одночасно з консультацією учасники долучилися до творчих занять. За підтримки психологині Центру Оксани Логвинюк вони створювали «діамантову» мозаїку та працювали з малювальними техніками.
До зустрічі долучилися рідні військовослужбовців, психологи навчальних закладів громади, відвідувачі Центру.
У час, коли втрати торкнулися чи не кожної української родини, особливо важливо вчитися бути поруч одне з одним, і завжди важливо залишатися людиною.
Поділитись:
Доступність