Напередодні Дня народження Шполи, 11 вересня 2026 року, у Лозуватському ліцеї відбулася зворушлива подія, яка торкнулася серця кожного присутнього

Тут вручили почесну відзнаку «Хрест Хоробрих» — нагороду, започатковану Шполянською міською радою за виняткову хоробрість, героїзм і самопожертву, проявлені під час бойових дій. У рідних шкільних стінах її отримав Артем Чалий — випускник Лозуватського ліцею. Воїн, який пройшов через надлюдські випробування та жахи російського полону й повернувся додому.
Його історія — свідчення незламності людського духу. Артем витерпів тортури, приниження, виснаження тіла й душі, але не дозволив ворогові зламати свою волю, гідність і любов до України.
Нині Герой відновлюється після пережитого. Він уже прийняв тверде й зважене рішення, знову повертається у стрій, щоб продовжити боротьбу за свободу рідної землі.
Особливого символізму події додало те, що вручення відбулося в укритті ліцею під час повітряної тривоги. Там, де учні й педагоги ховаються від небезпеки, цього дня звучали слова шани, вдячності й підтримки.
Відзнаку Артемові вручили Ірина Каландирець, заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, Тетяна Герус, головний спеціаліст відділу соціального захисту населення, з питань ветеранської політики та охорони здоров’я Шполянської міської ради, Віктор Гудима, фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб КЗ «Центр надання соціальних послуг», староста Лозуватського старостинського округу Сергій Мельник. А далі були слова гордості й вдячності від класного керівника Надії Кравець, якій Артем передав вручену від міської ради Подяку. Були квіти, які Захисник подарував першій вчительці Наталії Жуваці. Артем подякував за увагу, за нагороду, за такий щемливий прийом, а потім звернувся до своїх учителів. У його голосі звучала вдячність за виховання, мудрість, якою вони щиро діляться з учнями, за доброту й чуйність, за роки, що назавжди залишилися частиною життя. До Героя підійшла учениця 4 класу Маріанна Верховенко, родина якої знайшла прихисток в нашій громаді. Тремтячим голосом, щиро й безпосередньо, вона дякувала Артемові за захист. У цій дитячій подяці було стільки правди, що слова ставали зайвими!
Укриття ліцею переповнили емоції болю й гордістю, вдячністю та надією. Артем Чалий сказав дітям слова, що стали серцем цієї зустрічі: «Я повернувся, бо ви всі мене чекали». У цих словах — сила рідного краю, пам’ять, яка не згасає, і любов, що допомагає вистояти навіть там, де, здавалося б, це неможливо.
Дякуємо тобі, хоробрий Воїне, за мужність і відвагу, силу духу, вірність Україні та готовність і надалі боронити рідну землю. Дякуємо за те, що вистояв, повернувся до своїх і став живим свідченням незламності українського народу. Нехай любов рідних, підтримка земляків і вдячність усієї громади допомагають відновити сили. Бажаємо міцного здоров’я та щасливих днів на вільній українській землі.
Поділитись:
Доступність