1 жовтня 2026 р., у День захисників і захисниць України, День українського козацтва та Покрові Пресвятої Богородиці, на фасаді Лозуватського ліцею з’явилися меморіальні дошки його випускникам Валентину Медушівському та Дмитру Гегельському

До присутніх звернулися: староста Лозуватського старостинського округу Сергій Мельник, директор Лозуватського ліцею Яна Рябокінь.

Почесне право відкрити меморіальні дошки було надано родинам Медушівських та Гегельських. Освячення провів настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці, протоієрей Роман Саломатін. Після відкриття і освячення всі охочі поклали квіти до меморіальних дошок.

Валентин Володимирович Медушівський народився 21 вересня 1984 р. у м. Багачеве. Ще маленьким із батьками переїхав у Лозуватку. Закінчив Лозуватську загальноосвітню школу. 24 жовтня 2002 року Валентин призваний на строкову службу, яку проходив у навчальному центрі «Десна». Отримав військову спеціальність «водій-механік БМП». Через півтора року демобілізувався. У 2004 році закінчив Звенигородський технікум харчової промисловості. Працював у Смілі на харчовому підприємстві. Переїхав до Золотоноші, де працював на Золотоніському маслоробному комбінаті, потім — на підприємстві «ROYAL GARDENFRUTIST». Одружений. Має донечку Катрусю. У липні 2024 р. був мобілізований. Служив стрільцем-помічником гранатометника, мав позивний «МЕД». 22 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання зник безвісти поблизу м. Новогродівка, Покровського району, Донецької обл. Понад рік родина жила в тривожній невідомості. 2 листопада 2025 р. за результатами експертизи ДНК встановлено факт загибелі Валентина. 9 грудня 2025 р. Героя поховали в рідному селі.

Дмитро Андрійович Гегельський народився 7 листопада 1998 р. у Лозуватці. Тут здобув середню освіту. Потім навчався в Черкаському політехнічному технікумі і здобув кваліфікацію «технік-електрик». Працював у Лозуватці. 20 жовтня 2025 р. призваний до лав ЗСУ. Служив водієм-електриком-мотористом відділення радіорозвідки взводу радіорозвідки розвідувальної роти. Загинув 30 квітня 2026 року поблизу с. Малинівка Синельниківського району Дніпропетровської обл. унаслідок удару FPV-дрона противника. Похований у Лозуватці.

Це історії про життя звичайних чоловіків, які трудились, мріяли, будували плани на майбутнє, але поклали свої життя на вівтар перемоги, щоб могли збутися мрії прийдешніх поколінь українців. Вони загинули за мир в Україні, тому цінуймо й передаваймо знання про відважних захисників із Лозуватки своїм нащадкам, аби їхні імена не були забуті.

Вічна і світла пам’ять Валентину та Дмитру — Героям, полеглим у боях Україну.