«Зорепадом летять роки…» — і кожен із них залишає по собі спогади, мудрість, любов, пережиті випробування та безцінний життєвий досвід
У затишному просторі КЗ «Центр надання соціальних послуг» Шполянської міської ради відбувся щемкий і душевний захід, присвячений Міжнародному дню людей похилого віку та Дню ветерана.
Для кожного це була подорож у спогади, де поруч звучали пісня і сміх, ніжні слова й теплі побажання, а в очах гостей світилися далекі роки — такі різні, але такі рідні.
Натхненниками та незмінними організаторами цієї зустрічі, як і багатьох попередніх, стали Любов Коцюрба та Василь Третяк. Саме завдяки їхній невтомній праці, уважності до кожної деталі, сумлінній підготовці та любові до своєї справи заходи в Центрі щоразу перетворюються на щирі зустрічі, де для кожного знаходиться добре слово й усмішка.
Атмосферу заходу створили артисти мистецького факультету Університету третього віку. Їхні пісні й виступи були сповнені світлого суму за молодими роками, любові до життя та тієї особливої мудрості, яка приходить лише з роками, а гумористичні номери додали вечору щирого сміху, укотре довівши, що творчість не має віку, а серце не вміє старіти.
Своїм талантом, щирістю та гарним настроєм ділилися: Тетяна Косенко, Наталія Осадча, Каріна та Олександр Вінгоренки, Тетяна Льовушкіна, Діна Жукова, Любов Онищенко, Галина Денисенко, Лілія Фартушна, Ольга Піткевич, Василь Белінський.
Такі зустрічі нагадують нам про прості, але надзвичайно важливі істини: за кожною зморшкою — прожиті роки, за щирими, добрими порадами — досвід, оплачений життям.
Люди старшого покоління — це наша жива пам’ять. Вони знають ціну хліба, праці, родини, мирного ранку й людського тепла. Вони вміють підтримати тоді, коли важко, заспокоїти одним словом і зігріти турботою, яку неможливо виміряти.
Тож сьогодні хочеться сказати їм найважливіше — ДЯКУЄМО!
Дякуємо за мудрість, яку ви передаєте наступним поколінням, за досвід, який допомагає не збитися з дороги, за руки, що колись тримали наші дитячі долоні, за турботу, якою ви огортаєте дітей, онуків, правнуків і всіх близьких, за терпіння, доброту, любов, непідвладні рокам.
Нехай у вашому житті буде якомога більше сонячних днів, щирих людей, теплих зустрічей і приводів усміхатися. Нехай серце не знає самотності, а кожен новий день приносить відчуття потрібності, любові й вдячності.
Роки й справді летять зорепадом…
Але вони залишають світло в серцях людей…
#Турбота
