У Василькові відкрили меморіальну дошку Олегу Павлюку

#памʼять

30 жовтня, у день, коли 2 роки тому на полі бою обірвалося життя мужнього Воїна, уродженця Василькова Олега Павлюка, у рідному селі відкрили пам’ятну дошку на його честь.

Відсьогодні разом із Дмитром Прохоровим, Євгенієм Лисенком, Олегом Агафоновим, Анатолієм Мірсайдовим, Вячеславом Гнідовським, Олександром Трофімовим своїм безмовним поглядом васильківців зустрічатиме й Олег Павлюк.

До присутніх звернулися дружина загиблого захисника Юлія Павлюк, староста Васильківського старостинського округу Іван Дубина, директорка Васильківського ліцею Наталія Мотрич, житель Василькова, колишній учитель, поет, член Національної спілки письменників України Олександр Діхтяренко.

Право відкрити меморіальну дошку було надано родині Олега Павлюка. Її освячення провів священик Православної церкви України, протоієрей, настоятель Свято-Миколаївської церкви Миколай Сакундяк.

Олег Вікторович Павлюк народився 24 лютого 1984 року в селі Васильків Шполянського району. Зростав у багатодітній родині: мав брата Віталія і 3 сестер — Людмилу, Іванну та Вікторію. У батьківському домі панували любов, взаємна повага й турбота, а діти змалечку вчилися підтримувати одне одного, шанувати працю та цінувати родинне тепло.

Олег ріс добрим, розумним і чуйним хлопчиком. Вирізнявся щирістю, відповідальністю та працьовитістю. Не цурався роботи, не шукав легких шляхів, умів долати труднощі й відповідати за свої вчинки. Саме таким — надійним, сумлінним і відкритим душею — він ішов життям, крок за кроком будуючи власну долю.

Після закінчення школи Олег здобув професії механізатора та слюсаря з ремонту колісних транспортних засобів. Працював на заводі в рідному селі, згодом — на будівництві в Черкасах.

У 2006 році Олег одружився зі своєю коханою Юлією. У 2008 році подружжя раділо народженню первістка Дмитра, а у 2010-му родинне щастя примножилося появою другого сина Вадима.

Згодом родина оселилася на Тальнівщині, у с. Павлівка Перша. Тут був їхній дім, тут минали будні й свята, тут зростали сини, наповнюючи батьківське життя радістю та особливим змістом. Олег працював у місцевому сільськогосподарському фермерському господарстві «Дружба», дбав про добробут сім’ї, будував плани на майбутнє. Попереду було ще стільки нездійснених задумів, стільки звичайних і водночас безцінних родинних митей…

На той час Юлія чекала на народження їхньої третьої дитини. У серці родини жила радість від очікування нового життя, а попереду, здавалося, чекали нові щасливі сторінки сімейного життя. Син Назар народився у 2024 р. Татко встиг побачити його лише на УЗД. У плани мирної родини безжально увірвалася війна…

7 червня 2024 року Олега Вікторовича Павлюка мобілізували до лав ЗСУ. Після навчання він воював на Покровському напрямку стрільцем-санітаром. Там, де щодня доводилося дивитися в обличчя небезпеці, він мужньо виконував свій військовий обов’язок.

30 жовтня 2024 р. поблизу с. Вишневе Покровського району Донецької області, під час виконання бойового завдання, життя Олега Вікторовича обірвалося.

Але рідні не дізналися про це одразу. З того часу Олег вважався зниклим безвісти. Для сім’ї розпочався час, здавалося б, безкінечної невідомості, болісного очікування, тривожних думок, молитов і тихої надії.

Майже два роки рідні жили між вірою і розпачем, чекали на радісну звістку, брали участь у щосуботній акції в Шполі «Не мовчи! Полон убиває!» У їхніх серцях жила надія на те, що вже скоро почують слова: «Олег живий…»

Бо як змиритися з утратою, коли немає остаточної відповіді? Як відпустити того, кого продовжуєш чекати? Як прийняти думку, що найрідніша людина більше не переступить поріг рідного дому?

На жаль, дива, на яке так сподівалася родина і разом з нею вся Шполянська громада, не сталося…

Війна забрала в Олега можливість повернутися додому, обійняти рідних, побачити, як зростають діти. Вона обірвала життя чоловіка, батька, сина, брата — людини, яка мала плани, мрії, любила родину, чесно працювала й хотіла жити.

Пам’ять про Олега Вікторовича Павлюка житиме в серцях тих, хто його знав і любив. У родинних спогадах, у дитячих серцях, у тихих молитвах, у кожній згадці про його нього.

Похований мужній оборонець рідної землі у с. Павлівка Перша Тальнівської громади.

Вічна шана Захисникові України.

Спочивай із янголами в Царстві Небесному.

Друга річниця з дня загибелі Олега Павлюка

30 жовтня 2026 р. виповнюється 2 роки з дня загибелі Олега Вікторовича Павлюка, 24.02.1984 р.н., уродженця с. Васильків.
Довгий час Воїн вважався зниклим безвісти. Родина сподівалася, вірила в його повернення, але, на жаль, дива не сталося.
Олег загинув поблизу с. Вишневе Покровського району Донецької області. Вічний спочинок Герой знайшов у с. Павлівка Перша Тальнівської громади.
Він наш, рідний. Уся Шполянська громада разом із родиною чекала звістку про захисника і з болем зустріла звістку про його загибель.
Сьогодні ми низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю мужнього оборонця Батьківщини.
Вічна і світла пам’ять Герою.

Четверта річниця з дня загибелі Григорія Школьного

#памʼять

30 жовтня 2026 р. виповнюється 4 роки з дня загибелі молодого Воїна із с. Соболівка Григорія Сергійовича Школьного. Серце стискається від думки про те, скільки юних життів обірвалось на полі бою. Він так хотів побачити, як ростуть його діти, так мріяв виховати гідними українцями обох синочків, але підступний ворог зупинив його, не давши планам, мріям, задумам збутись.

Пам’ятаймо про це велике горе родин полеглих Героїв. Будьмо гідні їхньої жертви.

Вічна пам’ять мужньому оборонцеві рідної землі.

Пісня, що зігріває душу, — на честь тих, хто дарує добро

#культура

29 жовтня 2026 р. у Черкаському академічному музично-драматичному театрі імені Тараса Шевченка відбувся захід до Дня працівника соціальної сфери, у якому взяв участь народний аматорський хор «Оберіг» під керівництвом Олени Чорногал.

Ця подія об’єднала людей, чия щоденна праця сповнена милосердя, турботи та співчуття, які підтримують у складні хвилини, допомагають долати життєві випробування тим, хто цього потребує.

Хор «Оберіг» подарував присутнім частинку своєї неповторної, щирої душі та позитивні емоції, адже пісня здатна торкатися найпотаємніших струн серця.

Дякуємо Олені Чорногал і талановитим учасникам хору «Оберіг» за прекрасний виступ. Нехай пісні у вашому виконанні звучать на радість людям, зігрівають душі, примножуючи добро!

Увага, громадо!

Сповіщаємо про те, що 22.03.2025 р. на курському напрямку в бою з ворогом загинув житель м. Шпола Сергій Вікторович Бездітко, 01.06.1981 р.н., колишній гранатометник десантно-штурмового відділення, десантно-штурмового взводу, десантно-штурмової роти, десантно-штурмового батальйону. Більше року мужній Воїн вважався зниклим безвісти. Невдовзі Герой повернеться на рідну землю, щоб навіки спочити в ній.

Висловлюємо щирі співчуття родині, друзям і побратимам полеглого захисника. Розділяємо ваш біль та схиляємо голови в невимовній скорботі.

У громаді продовжуються дні жалоби до 31 жовтня 2026 р.

Про дату й час організації живого коридору та поховання загиблого Воїна повідомимо згодом. Слідкуйте за дописами.

Вічна й світла пам’ять Герою.

Відбувся обласний молодіжний форум «PRO РОЗВИТОК ЧЕРКАЩИНА»

#молодь

28 жовтня 2026 року відбувся обласний молодіжний форум «PRO РОЗВИТОК ЧЕРКАЩИНА» за участю начальника Черкаської обласної військової адміністрації Ігоря Табурця та голови Черкаської обласної ради Олега Кукліна. Подія об’єднала активну молодь регіону, яка прагне розвиватися, втілювати сміливі ідеї та творити зміни у своїх громадах.

Шполянську громаду на заході представили Оксана Перегон, головний спеціаліст відділу у справах сім’ї, молоді та спорту, культури й туризму, та Ярослав Плосконос, представник Молодіжного конгресу Черкащини, учень Шполянського ліцею № 2. Принагідно інформуємо про те, що Артем Авраменко завершив свою роботу у складі Молодіжного конгресу Черкащини, відтепер його функції виконуватиме Ярослав Плосконос.

Під час форуму його учасники обговорювали актуальні питання розвитку регіону, громад, економіки та ролі молодого покоління у суспільних процесах. Крім того, присутні отримали цінну інформацію про грантові можливості, перспективи працевлаштування, започаткування власної справи й освіту. Натхнення подарували реальні історії успіху молодих черкащан, які вже сьогодні змінюють життя навколо себе.

Важливою частиною форуму стала панель про волонтерство, молодіжні ініціативи та вплив молоді на ухвалення рішень у громадах. Також до уваги присутніх було представлено результати дослідження молодіжної політики Черкащини, що допомагає краще зрозуміти потреби й прагнення юного покоління.

Участь у таких заходах важлива для розвитку молодіжного руху в громаді, адже це можливість переймати досвід, знаходити партнерів, відкривати нові перспективи та перетворювати молодіжні ідеї на реальні справи. Молодь — це майбутнє громади, а також активна сила, здатна впливати на прийняття важливих рішень уже сьогодні.

Рідне слово, український борщ і свято гарбузової родини!

#дозвілля

День української писемності та мови у КЗ «Шполянський центр дитячої та юнацької творчості учнівської молоді» відзначили неординарно, яскраво й по-родинному тепло. Зібравшись разом, колектив закладу і його вихованці довели, що любов до рідної мови живе у традиціях, звичаях, спільних справах і щирих усмішках.

Звісно, не обійшлося й без написання диктанту, який об’єднав присутніх ще більше, нагадав про красу, мелодійність і силу українського слова.

Родзинкою дня стало свято гарбузової родини. Разом із дітьми керівники гуртків чаклували над приготуванням традиційного українського борщу — запашного, смачного, звареного з любов’ю до рідної землі. А ще на учасників заходу чекало дивовижне гарбузове розмаїття. Уявіть! Цукати, печиво, цукерки, желе, мус, чизкейк, рахат-лукум, запіканка, каша, зефір, панкейки, сік, мармелад, нутелла — усі ці смаколики й десерти приготували керівники гуртків із гарбуза.

Так через слово й смак, творчість і спілкування народжуються теплі спогади, міцнішає дружба та передається від покоління до покоління любов до української культури.

Щиро дякуємо керівникам гуртків за креативність, старання, кулінарні таланти й душевне тепло, вкладені в організацію свята, а дітям — за допитливість, активність, щирі усмішки та чудову атмосферу. Завдяки вам цей день став чарівним, смачним і незабутнім!

Бережімо рідне слово, шануймо українські традиції та пам’ятаймо: наша сила — у мові, культурі та єдності!

Головне із засідання сесії

#сесія

27 жовтня 2026 р. відбулася 94-та чергова сесія ІХ скликання, на якій було розглянуто 148 питань.

На засіданні були присутні ветерани російсько-української війни, представники громадськості, волонтери.

Сесії передувала робота депутатів у 5 постійно діючих комісіях: освітянській, регламентній, бюджетній, земельній, комунальній.

На пленарному засіданні внесено зміни до штатних розписів закладів освіти Шполянської міської ради об’єднаної територіальної громади. Затверджено фактичну мережу закладів освіти Шполянської міської територіальної громади на 2026/2027 навчальний рік.

Затверджено 2 рішення комісії з розгляду питань щодо надання допомоги для вирішення житлового питання окремим категоріям внутрішньо переміщених осіб, що проживали на тимчасово окупованій території.

Відповідно до клопотання Максима Дідківського, голови правління ГО «Захисники серця України», рішенням сесії його включено до складу виконавчого комітету.

Прийнято рішення про розроблення Стратегії розвитку Шполянської міської територіальної громади на 2028–2034 роки та Про затвердження Планів діяльності з підготовки проєктів регуляторних актів та здійснення заходів з відстеження їх результативності на 2027 рік.

Затверджено Програму забезпечення цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки закладів охорони здоров’я Шполянської міської територіальної громади на 2026-2030 роки та Програму охорони об’єктів культурної спадщини Шполянської міської територіальної громади на 2027-2031 роки.

Депутати підтримали рішення про утворення юридичної особи публічного права — Управління соціального захисту населення та ветеранської політики Шполянської міської ради об’єднаної територіальної громади.

Внесено зміни до бюджету Шполянської міської територіальної громади  на 2026 рік, відповідно до яких:

  • прийнято субвенцію з Державного бюджету на проведення психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових занять для дітей з особливими освітніми потребами у розмірі 175 100 грн.;
  • прийнято субвенцію з обласного бюджету на виплату обласної стипендії переможцю МАН у розмірі 4215 грн.;
  • прийнято субвенцію з бюджетів сусідніх громад (Мокрокалигірської, Лип’янської, Матусівської) на виплату заробітної плати педагогам, що викладають предмет «Захист України», на загальну суму 132054,36 грн.;
  • прийнято субвенцію з обласного бюджету на виплату одноразової грошової допомоги членам сімей загиблих захисників і захисниць у розмірі 66 667 грн.

Також спрямовано кошти на:

  • проведення поточного дрібного ремонту асфальтного покриття прилеглої території КНП «Лікарня імені братів М.С. і О.С. Коломійченків» у розмірі 198 000 грн.;
  • оплату за встановлення пам’ятних знаків загиблим Воїнам у розмірі 90 000 грн.;
  • придбання новорічних подарунків для вихованців ЗДО та учнів ЗЗСО у розмірі 880 250 грн.;
  • придбання принтерів, комп’ютерів, ноутбуків для закладів освіти у розмірі 1 782 000 грн.;
  • виготовлення ПДК та оплату поточного ремонту санітарних кімнат Шполянського ліцею №1 у розмірі 205 958 грн.
  • капітальний ремонт частини покрівлі та відмостки будівлі Шполянської дитячої мистецької школи в розмірі 1 491 444 грн.;
  • КЗ «Центр надання соціальних послуг» виділено асигнування на відшкодування видатків за електроенергію та ї розподіл (с. Лебедин, стаціонарне відділення) у розмірі 123 000 грн.;
  • поточний ремонт найпростішого укриття (с. Лебедин, стаціонарне відділення) у розмірі 199 399 грн.

На пленарному засіданні депутатами розглянуто 121 земельне питання.

Відповідно до регламенту рішення сесії будуть оприлюднені на офіційному вебсайті міської ради.

Увага, громадо!

Жахлива звістка прилинула до нас. Отримали сповіщення про загибель нашого Героя, який довгий час вважався зниклим безвісти. 3 вересня 2023 р. поблизу с. Роботине Пологівського району Запорізької області, виконуючи бойове завдання, загинув житель м. Шпола Олег Олексійович Снігир, 30.10.1976 р.н., старший водій розвідувальної роти.
Висловлюємо щирі співчуття родині, друзям і побратимам полеглого захисника. Розділяємо ваш біль та схиляємо голови в невимовній скорботі.
У громаді оголошується триденна жалоба з 27 по 29 жовтня 2026 р.
Живий коридор для зустрічі полеглого Воїна формуємо сьогодні, 27 жовтня 2026 р. у вечірній час.
За годину до його прибуття повідомимо про точний час.
Маршрут: с. Лозуватка — Лікарня ім. Братів Коломійченків.
Про формування живого коридору у зворотньому напрямку повідомимо згодом.
Вшануймо гідно полеглого Героя.

У Шполянській громаді написали Радіодиктант національної єдності

В українській мові живе наша історія, звучить голос предків і б’ється незламне серце України. Саме навколо неї щороку об’єднуються українці в усьому світі, долучаючись до написання Радіодиктанту національної єдності.
27 жовтня 2026 року, у День української писемності та мови, у громаді продовжили цю традицію, відчувши особливу силу рідного слова та єдність із мільйонами співвітчизників. Ця подія є можливістю засвідчити свою любов до української мови, вшанувати її багатовікову історію та ще раз усвідомити, яким безцінним скарбом вона є для кожного з нас.
Крізь заборони й переслідування, крізь випробування та боротьбу українська мова пронесла свою красу й мелодійність, зберегла силу та стала символом нашої незламності. Сьогодні вона звучить як голос вільного народу, як оберіг національної ідентичності й духовна опора в часи важких випробувань.
Бережімо рідне слово, плекаймо його красу й передаваймо наступним поколінням! Українська мова — це наша пам’ять, наша гордість, наша сила, що єднає нас у любові до Батьківщини та допомагає залишатися нескореними.
Доступність