У Центр гуманітарної допомоги при Шполянській міській раді ОТГ, який функціонує на базі КЗ «Центр культури та дозвілля», звернувся наш захисник, шполянин Юрій Б. із запитом щодо маскувальних сіток. Підрозділ, у якому він несе службу на Сумському напрямку, крім іншого, мав нагальну потребу в цих засобах захисту особового складу і техніки, яку максимально швидко забезпечили наші бджілки-трудівниці: співробітниці філій КЗ «Центр культури та дозвілля» сіл Лозуватка, Скотареве, Бурти, Васильків. Вони оперативно сплели й передали для військового по одній маскувальній сітці (загалом 4), які вже допомагають приховати від ворожого ока людей, транспорт і зброю, за що хлопці щиро вдячні. Ми дякуємо нашим незламним ЗСУ за цілодобову боротьбу проти ворога заради майбутнього!
Працюємо далі, спільно наближаючи перемогу!
Волонтерська спільнота «В.О.Л.Я»
На світанку 5 жовтня повернулася з чергової поїздки до наших незламних земляків-захисників у північно-східну частину України одна із активних волонтерок, голова ГО «Об’єднані духом» шполянка Наталія Поліщук. Цьому передував масштабний збір у межах громади з нагоди Дня Захисників і Захисниць, організований головою та членами ГО «Об’єднані духом» Оксаною Різник та Дмитром Коваленком.
Центр гуманітарної допомоги при Шполянській міській раді ОТГ, який функціонує на базі КЗ «Центр культури та дозвілля» під керівництвом Олени Міцкевич, укотре також сформував чималу передачу для військовослужбовців, над якою потрудилися жителі громади, знову продемонстрували небайдужість. Господині з с. Кримки напекли хрустиків і ароматних кексів; працівниці філії КЗ «Центр культури та дозвілля» с. Капустине приготували рогалики. Працівники філій сіл Капустине, Васильків, Водяне та міської бібліотеки КЗ «Центр культури та дозвілля», а також мешканці цих сіл сформували ще одну частину гуманітарного вантажу (продукти харчування та засоби гігієни). Невтомні бджілки із філій КЗ «Центр культури та дозвілля» сіл Водяне та Соболівка сплели й передали 3 маскувальні сітки (Водяне — 2; Соболівка — 1).
Працівники міської бібліотеки КЗ «Центр культури та дозвілля» ініціювали проведення акцій 
06 жовтня 2024 року на вході до Шполянського міського парку дитячого дозвілля відбувся благодійний концерт, присвячений Дню територіальної оборони України, для підтримки наших захисників. Збір коштів проводила громадська організація 
Сили територіальної оборони сьогодні — це надійний щит спокою громади та країни в цілому. Сьогодні тероборона є невід’ємною складовою системи обороноздатності України. Підтримка тероборони — це ще й розвиток військових традицій. Щиро вітаємо хоробрих бійців Територіальної оборони, зокрема 118-у бригаду, у якій несуть службу земляки-захисники. Дякуємо за мужність, стійкість, незламний захист і оборону! Бажаємо міцного здоров’я, духу, сил та наснаги! Хай Господь оберігає вас від ворожих снарядів та від усіх недуг. З непохитною вірою наполегливо працюймо задля нашої перемоги. Нехай кожен захисник живим і неушкодженим повернеться до рідного дому.
березні 2022 року Сергій Гончаренко був мобілізований, ніс службу водієм у мінометному розрахунку в Запорізькій області. 5 жовтня 2022 року під час артилерійського обстрілу поблизу м. Оріхів Запорізької області загинув, а разом з ним ще два побратими. 
Черговий вантаж підтримки з необхідними для наших захисників речами вирушив на фронт. Ініціатором цієї благородної справи стала громадська організація 
приготували рогалики, колектив Васильківського ліцею також долучився до збору. Працівники філій сіл Капустине, Васильків, Водяне та міської бібліотеки сформували ще одну частину гуманітарного вантажу. До нього ввійшли продукти харчування та засоби гігієни. Особливо хочеться відзначити депутатку міської ради 
Зі сльозами на очах пригадує Олега дружина Ольга: «Підписав контракт у 2017 році, залишалось дослужити лише пів року, та не судилося… Скільки планів у нього було… Завжди говорив: «Я ось прийду, я ось прийду і в першу чергу поведу тебе вінчатися! Ти ж розумієш, що твоє серце належить мені?! А моє — тобі! І так буде навічно! Його слова тепер навічно не лише в моїй душі, а й у вигляді тату закарбувалось! Знаєте, Сашко мов реп’яшок, коли приїжджав, постійно була поруч! Завжди так чекала його! Він навіть зізнався, що попереджав про приїзд, уже будучи під будинком, бо кожні 10 хвилин доня телефонувала з одним питанням: «Ти вже де?» Дуже його любила! А Олег – то взагалі! За неї готовий був віддати і життя і душу, і серце! Пам’ятаю, як вперше її на руки взяв… він так плакав… Завжди дякував за те, що саме я йому доньку народила, ніхто мені більше ніколи в житті не подякує за доньку… А ще добряк такий! Ніколи повз не пройде, завжди руку допомоги простягне! Я вірю в те, що він не залишив мене, він завжди зі мною, навіть коли люди до Бога звертаються, а я звертаюся до нього, бо знаю, що чує мене, знаю, що відчуває мене. 5 років минуло, а він мені досі допомагає, щоб не запитала, щоб не попросила (зазвичай пораду), завжди допомагає, завжди якийсь знак подає, чи думку якусь в голову підкине, ну чи просто насниться. Пригадую, побратими розповідали, що іноді сварилися на Олега, бо лише хвилинка була вільна, а він відразу телефонував до «своїх дівчат», хотів слово почути або смайлика надіслати. Він із Сашунею останньою говорив… о 16:05, а о 16:16 він загинув від кулі снайпера… Коли мені через кілька годин повідомили, не могла повірити і постійно набирала номер Олега, та все було марно. Найстрашніше було для мене сказати цю звістку дитині… як же вона плакала… я молилася щоб донька витримала… Тепер ми ходимо провідуємо нашого Олега на кладовище, говоримо з ним і не можемо наговоритись…»
Учні, учителі та батьки Шполянського ліцею №3 продемонстрували ще раз, що є справжніми патріотами України. Відгукнувшись на заклик