Алгоритм здійснення виплати за лікарняним

Тимчасова втрата працездатності — це період непрацездатності людини внаслідок захворювання, травми або інших причин (вагітність та пологи, карантин тощо), який має тимчасовий характер і триває до відновлення працездатності.

Тимчасова непрацездатність працівників підтверджується листком непрацездатності.

Пропонуємо розглянути алгоритм виплати за листком непрацездатності

  1. Застрахована особазвертається до лікаря, щоб встановити факт тимчасової непрацездатності.
  2. Лікарза результатами огляду створює в Реєстрі медичних висновків електронної системи охорони здоров’я медичний висновок про тимчасову втрату працездатності застрахованої особи, на підставі якого в Електронному реєстрі листків непрацездатності формується листок непрацездатності (ЛН) у разі наявності інформації про застраховану особу в Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.
  3. Роботодавецьв кабінеті страхувальника на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України отримує ЛН в день його створення. На цьому етапі ЛН виконує лише інформаційну функцію.

Лікарняний набуває статусу «Готовий до сплати» через 7 днів після дати його закриття (для лікарняних по вагітності та пологах — через сім днів після дати відкриття). Роботодавець може працювати з ЛН.

Кадрова служба або уповноважена особа роботодавця визначає кількість днів непрацездатності, які підлягають оплаті. Роботодавець розглядає документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності не пізніше 10 робочих днів з дня набуття статусу «готовий до сплати» (для допомоги по вагітності та пологах — не пізніше 3 днів) та приймає рішення про призначення виплати, на підставі якого бухгалтерія підприємства нараховує допомогу.

Важливо!

Оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності за загальним захворюванням здійснюється за рахунок коштів роботодавця. Якщо період непрацездатності триває понад 5 днів — з 6-го дня страхову виплату фінансує Пенсійний фонд України.

Допомога по вагітності та пологах, по догляду за дитиною або іншим членом сім’ї надається застрахованій особі за рахунок страхових коштів з першого дня тимчасової непрацездатності.

У випадку тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання роботодавцем за рахунок коштів підприємства оплачуються перші  17 днів тимчасової непрацездатності. Пенсійний фонд здійснює фінансування страхової виплати з 18-го дня.

Для фінансування лікарняного за рахунок страхових коштів роботодавець не пізніше 5 робочих днів з дати прийняття рішення про призначення виплати формує в кабінеті страхувальника на вебпорталі Фонду заяву-розрахунок щодо сплати за листком/листками непрацездатності та направляє до Пенсійного фонду.

  1. Пенсійний фонд України опрацьовує заяву-розрахунок за листком непрацездатності та приймає рішення щодо фінансування страхової виплати.
  2. 5. Не пізніше трьох робочих днів після надходження заяви-розрахунку Пенсійний фонд Україниздійснює фінансування виплати на окремий рахунок страхувальника.

6. Роботодавець, отримавши кошти на рахунок, як правило, не пізніше найближчого дня, встановленого для виплати заробітної плати, здійснює виплату допомоги застрахованій

Збереження душевної сили. Чому важливо турбуватися про ментальне здоров’я під час війни

У час повномасштабного вторгнення, коли стрес та тривога є невід’ємною реалією воєнного життя, збереження ментального здоров’я, що є ключовим фактором загального добробуту працівників та ефективності у виконанні своїх обов’язків, стає важливим елементом турботи у сфері захисту персоналу. Регулярні консультації з психологом, навчальні семінари та тренінги з питань самоуправління сприяють збереженню здоров’я працівників.

У колективі Шполянської міської ради з метою покращення психологічного клімату, створення позитивної атмосфери, сприяння розвитку довірливих і щирих відносин та взаєморозуміння, профілактики емоційного вигорання та управління власними емоціями започатковано проведення консультацій для надання психологічної підтримки у вирішенні професійних завдань.

Перший захід із циклу консультацій зі збереження ментального здоров’я на тему «Професійне вигорання: допомога собі й колегам» цікаво, пізнавально й креативно провела Наталія Косенко, директорка КУ «Інклюзивно-ресурсний центр» Шполянської міської ради ОТГ. Під час занять присутні дізналися, що таке «професійне вигорання», які воно має симптомами й етапи формування, причини виникнення і чи можливо запобігти цій проблемі. З допомогою практичних вправ «Скріпка», «Мій час», «Успішний працівник» і аналізу результатів, отриманих у процесі роботи, учасники тренінгу отримали рекомендації стосовно того, як ефективно планувати свій час, навчились виконувати самомасаж для зняття емоційної напруги.

Проактивна турбота про ментальне здоров’я є фундаментом для стійкості та витривалості працівників у найважчі часи, допомагає їм зберігати душевну силу та оптимізм у боротьбі зі стресом та викликами воєнного часу. Піклування  про здоров’я не є просто необхідністю — це невід’ємна складова функціонування будь-якої організації. Забезпечення підтримки та допомоги в цей непростий час стає важливим кроком кожного керівника установи чи організації задля збереження здоров’я та добробуту працівників, а також для забезпечення ефективної діяльності в умовах конфлікту. Важливо розуміти, що ментальне здоров’я — це не лише відсутність психічних проблем, а й стан психологічного та емоційного благополуччя. Ось чому всі роботодавці повинні вкладати зусилля в його підтримку та заохочення.

 

 

ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА

Сучасний рівень технічного прогресу неможливий без широкого впровадження електроустаткування, що у свою чергу викликає необхідність постійного вдосконалювання вимог до його безпечного обслуговування й засобів захисту.

Робота в області електробезпеки повинна ґрунтуватися на продуманій, чіткій, конкретній системі заходів, що забезпечує повне й точне виконання «Правил безпечної експлуатації електроустановок» (НПАОП 40.1-1.01-97) і «Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів»  (НПАОП 40.1-1.01-98). Особливу увагу керівники, відповідальні особи повинні приділяти найсуворішому виконанню вимог зазначених Правил щодо утримування й експлуатації електричних мереж і станцій, включаючи розподільні пристрої, де за даними статистики найчастіше відбуваються нещасні випадки. Велика кількість нещасних випадків буває при обслуговуванні й ремонтах електроприводів, пускорегулюючої апаратури, електричного освітлення, зварювальних апаратів, електрифікованого транспорту, електроустаткування, піднімально-транспортних механізмів, ручного переносного  електрифікованого інструменту.

Електроустановки по напрузі розділяються на дві групи: напругою до 1000 В та понад 1000 В. Практика свідчить, що електротравми частіше трапляються в електроустановках з напругою до 1000 В.

Більша частина нещасних випадків відбувається через низький рівень організації робіт, грубих порушень Правил, у тому числі:

1. Безпосереднього дотику до відкритих струмоведучих частин і проводів.

2. Дотику до струмоведучих частин, ізоляція яких ушкоджена.

  1. Дотику до металевих частин устаткування, що випадково під напругою.
  2. Торкання до струмоведучих частин за допомогою предметів з низьким опором ізоляції.
  3. Відсутності або порушення захисного заземлення.
  4. Помилкової подачі напруги під час ремонтів або оглядів.
  5. Впливу електричного струму через дугу.
  6. Впливу крокової напруги й ін.

Електричний струм, діючи на організм людини, може привести до різних поразок: електричного удару, опіку, металізації шкіри, електричного знаку, механічного ушкодження, електрофтальмії.

Електричний удар веде до ушкодження живих тканин. Залежно від патологічних процесів, викликаних враженням електрострумом, прийнята наступна класифікація важкості електротравм при електричному ударі:

– електротравма I ступеня – судорожне скорочення м’язів без втрати свідомості;

– електротравма II ступеня – судорожне скорочення м’язів із втратою свідомості;

– електротравма III ступеня – втрата свідомості й порушення функцій серцевої діяльності або дихання (не виключено і те й інше);

– електротравма IV ступеня – клінічна смерть.

Ступінь важкості електричним враженням  залежить від багатьох факторів: величини опору організму, тривалості дії, природи й частоти струму, шляхів його в організмі, умов зовнішнього середовища.

Електричний опік різних ступенів — наслідок коротких замикань в електроустановках і перебування тіла (як правило, рук) у сфері світлового (ультрафіолетового) і теплового (інфрачервоного) впливу електричної дуги; опіки III і IV ступеня з важким результатом — при зіткненні людини (безпосередньо або через електричну дугу) зі струмоведучими частинами напругою понад 1000 В.

Електричний знак (позначка) — специфічне враження, викликане механічним, хімічним або їхнім спільним впливом струму. Уражена ділянка шкіри практично безболісна, довкола неї відсутні запальні процеси. Згодом вона затвердіє, і поверхневі тканини відмирають. Електрознаки звичайно швидко виліковуються.

Металізація шкіри — так зване просочування шкіри дрібними пароподібними або розплавленими частками металу під впливом механічного або хімічного впливу струму. Уражена ділянка шкіри здобуває тверду поверхню й своєрідне забарвлення. У більшості випадків металізація виліковується, не залишаючи на шкірі слідів.

Електроофтальмія – поразка очей ультрафіолетовими променями, джерелом яких є вольтова дуга. У результаті електроофтальмії через кілька годин наступає запальний процес, що проходить, якщо вжиті необхідні заходи лікування.

Особливості електротравматизму:

  1. Людина не в змозі дистанційно, без спеціальних приладів, визначити наявність електричного струму, а тому його дія раптовою і захисна реакція організму проявляється лише після впливу струму.
  2. Струм діє на органи не лише в місцях контакту зі струмопровідними частинами, але як надзвичайно сильний подразник, впливає на весь організм, що призводить до порушення функціонування життєвоважливих систем організму: нервової, дихальної, серцево-судинної.
  3. Електротравми можливі без дотику людини до струмопровідних частин (внаслідок утворення електричної дуги під час пробою повітряного проміжку між струмопробідними частинами і людиною чи землею).

Електровраження людей в умовах промислового підприємства попереджаються завдяки:

  1. Технічним рішенням, що виключають можливість включення людей у ланцюг струму між двома фазами або між однією фазою й землею, способом, при якому струмоведучі частини, що нормально перебувають під напругою, недоступні для випадкового дотику. Це забезпечується надійною ізоляцією, огородженням, розташуванням їх на недоступній висоті або під землею, блокуваннями й іншими способами.
  2. Зняттю напруги зі струмоведучих частин під час робіт, при яких не виключена можливість дотику до них.
  3. Устроями автоматичного відключення, що забезпечує у випадку ушкодження ізоляції й переходу напруги на металеві частини електроустановок обмеження напруги по величині або відключення несправного обладнання й апаратури.
  4. Застосуванню в електроустановках безпечної напруги залежно від умов, у яких вони експлуатуються.
  5. Правильному вибору виробничого середовища. При цьому варто мати на увазі, що волога, вогкість, струмопровідний пил, їдкі пари й гази (що ведуть до руйнування ізоляції), висока температура повітря, струмопровідні підлоги (металеві, земляні, залізобетонні й т.п.). підвищують небезпеку електричних установок.

Засоби захисту від ураження електричним струмом:

захисне заземлення,

– захисне занулення,

– захисне відімкнення,

– ізоляція,

– захист від переходу вищої напруги в мережу нижчої напруги,

– огороджувальні пристрої,

– попереджувальна сигналізація, блокування, знаки безпеки,

– вирівнювання потенціалів,

– індивідуальні засоби захисту та запобіжні пристрої.

Визволення працівника від дії напруги:

відключення від джерела живлення,

– перерізання проводу,

– штучне коротке замикання,

 

– відтягнення від джерела дії напруги.

Допомога постраждалому:

– покласти на рівне місце,

– розстебнути пояс та комір,

– відкрити рот,

– витягнути язик,

– закинути голову, під шию підкласти валик,

– робити штучне дихання методом «роту рот»,

– робити непрямий масаж серця.

Звертаюсь до всіх, хто організовує і проводить роботи по утримуванню й експлуатації електричних мереж, електроустановок та іншого обладнання. Дбайте про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт під час перебування на території підприємства. Тільки виконання вимог охорони праці, належна організація робіт дадуть змогу провести визначені роботи без травм та аварій.

 

 

Страховий експерт з охорони праці

Звенигородського відділення  управління виконавчої дирекції  

Фонду соціального страхування України у Черкаській області

Сергій Бондаренко

ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА

Сучасний рівень технічного прогресу неможливий без широкого впровадження електроустаткування, що у свою чергу викликає необхідність постійного вдосконалювання вимог до його безпечного обслуговування й засобів захисту.

Робота в області електробезпеки повинна ґрунтуватися на продуманій, чіткій, конкретній системі заходів, що забезпечує повне й точне виконання «Правил безпечної експлуатації електроустановок» (НПАОП 40.1-1.01-97) і «Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів»  (НПАОП 40.1-1.01-98). Особливу увагу керівники, відповідальні особи повинні приділяти найсуворішому виконанню вимог зазначених Правил щодо утримування й експлуатації електричних мереж і станцій, включаючи розподільні пристрої, де за даними статистики найчастіше відбуваються нещасні випадки. Велика кількість нещасних випадків буває при обслуговуванні й ремонтах електроприводів, пускорегулюючої апаратури, електричного освітлення, зварювальних апаратів, електрифікованого транспорту, електроустаткування, піднімально-транспортних механізмів, ручного переносного  електрифікованого інструменту.

Електроустановки по напрузі розділяються на дві групи: напругою до 1000 В та понад 1000 В. Практика свідчить, що електротравми частіше трапляються в електроустановках з напругою до 1000 В.

Більша частина нещасних випадків відбувається через низький рівень організації робіт, грубих порушень Правил, у тому числі:

1. Безпосереднього дотику до відкритих струмоведучих частин і проводів.

2. Дотику до струмоведучих частин, ізоляція яких ушкоджена.

  1. Дотику до металевих частин устаткування, що випадково під напругою.
  2. Торкання до струмоведучих частин за допомогою предметів з низьким опором ізоляції.
  3. Відсутності або порушення захисного заземлення.
  4. Помилкової подачі напруги під час ремонтів або оглядів.
  5. Впливу електричного струму через дугу.
  6. Впливу крокової напруги й ін.

Електричний струм, діючи на організм людини, може привести до різних поразок: електричного удару, опіку, металізації шкіри, електричного знаку, механічного ушкодження, електрофтальмії.

Електричний удар веде до ушкодження живих тканин. Залежно від патологічних процесів, викликаних враженням електрострумом, прийнята наступна класифікація важкості електротравм при електричному ударі:

– електротравма I ступеня – судорожне скорочення м’язів без втрати свідомості;

– електротравма II ступеня – судорожне скорочення м’язів із втратою свідомості;

– електротравма III ступеня – втрата свідомості й порушення функцій серцевої діяльності або дихання (не виключено і те й інше);

– електротравма IV ступеня – клінічна смерть.

Ступінь важкості електричним враженням  залежить від багатьох факторів: величини опору організму, тривалості дії, природи й частоти струму, шляхів його в організмі, умов зовнішнього середовища.

Електричний опік різних ступенів — наслідок коротких замикань в електроустановках і перебування тіла (як правило, рук) у сфері світлового (ультрафіолетового) і теплового (інфрачервоного) впливу електричної дуги; опіки III і IV ступеня з важким результатом — при зіткненні людини (безпосередньо або через електричну дугу) зі струмоведучими частинами напругою понад 1000 В.

Електричний знак (позначка) — специфічне враження, викликане механічним, хімічним або їхнім спільним впливом струму. Уражена ділянка шкіри практично безболісна, довкола неї відсутні запальні процеси. Згодом вона затвердіє, і поверхневі тканини відмирають. Електрознаки звичайно швидко виліковуються.

Металізація шкіри — так зване просочування шкіри дрібними пароподібними або розплавленими частками металу під впливом механічного або хімічного впливу струму. Уражена ділянка шкіри здобуває тверду поверхню й своєрідне забарвлення. У більшості випадків металізація виліковується, не залишаючи на шкірі слідів.

Електроофтальмія – поразка очей ультрафіолетовими променями, джерелом яких є вольтова дуга. У результаті електроофтальмії через кілька годин наступає запальний процес, що проходить, якщо вжиті необхідні заходи лікування.

Особливості електротравматизму:

  1. Людина не в змозі дистанційно, без спеціальних приладів, визначити наявність електричного струму, а тому його дія раптовою і захисна реакція організму проявляється лише після впливу струму.
  2. Струм діє на органи не лише в місцях контакту зі струмопровідними частинами, але як надзвичайно сильний подразник, впливає на весь організм, що призводить до порушення функціонування життєвоважливих систем організму: нервової, дихальної, серцево-судинної.
  3. Електротравми можливі без дотику людини до струмопровідних частин (внаслідок утворення електричної дуги під час пробою повітряного проміжку між струмопробідними частинами і людиною чи землею).

Електровраження людей в умовах промислового підприємства попереджаються завдяки:

  1. Технічним рішенням, що виключають можливість включення людей у ланцюг струму між двома фазами або між однією фазою й землею, способом, при якому струмоведучі частини, що нормально перебувають під напругою, недоступні для випадкового дотику. Це забезпечується надійною ізоляцією, огородженням, розташуванням їх на недоступній висоті або під землею, блокуваннями й іншими способами.
  2. Зняттю напруги зі струмоведучих частин під час робіт, при яких не виключена можливість дотику до них.
  3. Устроями автоматичного відключення, що забезпечує у випадку ушкодження ізоляції й переходу напруги на металеві частини електроустановок обмеження напруги по величині або відключення несправного обладнання й апаратури.
  4. Застосуванню в електроустановках безпечної напруги залежно від умов, у яких вони експлуатуються.
  5. Правильному вибору виробничого середовища. При цьому варто мати на увазі, що волога, вогкість, струмопровідний пил, їдкі пари й гази (що ведуть до руйнування ізоляції), висока температура повітря, струмопровідні підлоги (металеві, земляні, залізобетонні й т.п.). підвищують небезпеку електричних установок.

Засоби захисту від ураження електричним струмом:

захисне заземлення,

– захисне занулення,

– захисне відімкнення,

– ізоляція,

– захист від переходу вищої напруги в мережу нижчої напруги,

– огороджувальні пристрої,

– попереджувальна сигналізація, блокування, знаки безпеки,

– вирівнювання потенціалів,

– індивідуальні засоби захисту та запобіжні пристрої.

Визволення працівника від дії напруги:

відключення від джерела живлення,

– перерізання проводу,

– штучне коротке замикання,

 

– відтягнення від джерела дії напруги.

Допомога постраждалому:

– покласти на рівне місце,

– розстебнути пояс та комір,

– відкрити рот,

– витягнути язик,

– закинути голову, під шию підкласти валик,

– робити штучне дихання методом «роту рот»,

– робити непрямий масаж серця.

 

Звертаюсь до всіх, хто організовує і проводить роботи по утримуванню й експлуатації електричних мереж, електроустановок та іншого обладнання. Дбайте про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт під час перебування на території підприємства. Тільки виконання вимог охорони праці, належна організація робіт дадуть змогу провести визначені роботи без травм та аварій.

 

 

Страховий експерт з охорони праці

Звенигородського відділення  управління виконавчої дирекції  

Фонду соціального страхування України у Черкаській області

Сергій Бондаренко

Комісія з питань охорони праці підприємства

На підприємстві, незалежно від форм власності та виду діяльності, з метою забезпечення пропорційної участі працівників у вирішенні будь-яких питань  безпеки, гігієни праці та виробничого середовища за рішенням трудового колективу може створюватися комісія з питань охорони праці.

Діяльність комісії регламентують стаття 16 Закону України «Про охорону праці» та «Типове положення про комісію з питань охорони праці підприємства» (далі — Типове положення).

Комісію створюють як консультативно-дорадчий орган, у якому представники адміністрації і профспілок спільно розв’язують питання безпеки, гігієни праці, виробничого середовища. Рішення про доцільність створення комісії приймає трудовий колектив на загальних зборах (конференції) за поданням роботодавця і професійної спілки. Тобто комісію створюють за наявності згоди обох сторін.

На загальних зборах (конференції) трудового колективу визначають кількісний і персональний склад комісії, обирають її голову. Трудовий колектив на загальних зборах (конференції) може вносити зміни до складу комісії, у разі незадовільної діяльності розпустити її, провести нові вибори. Рішення про створення/розпуск комісії оформлюють протоколом загальних зборів (конференції) трудового колективу.

Комісію формують на засадах рівного представництва осіб від роботодавця і профспілки, а за її відсутності — уповноважених найманими працівниками осіб. Кількість членів комісії визначають загальні збори трудового колективу залежно від кількості працівників.

Від сторони роботодавця до складу комісії включають в обов’язковому порядку представника служби охорони праці, рекомендовано — заступника директора, відповідних фахівців основних виробничо-технічних служб (енергетика, механіка тощо), фахівця юридичної служби, за наявності — фахівців із гігієни праці.

Профспілки делегують до комісії громадських інспекторів з охорони праці, профгрупоргів, працівників основних виробничих професій.

Комісію очолює голова, якого обирають загальні збори (конференція) трудового колективу. Заступника голови та секретаря обирають на засіданні комісії.

За досвідом багатьох підприємств головою комісії обирають заступника директора, а заступником комісії — заступника голови профспілки. Секретарем можна обрати працівника служби охорони праці. Не можна обирати головою комісії роботодавця.

Комісія має право:

  1. Звертатися до роботодавця, трудового колективу, профспілкового комітету або іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу, відповідних служб підприємства з пропозиціями щодо регулювання відносин у сфері охорони праці.
  2. Створювати робочі групи з-поміж членів комісії для розробки узгоджених рішень з питань охорони праці із залученням спеціалістів різних служб підприємства, фахівців експертних організацій, служб охорони праці органів виконавчої влади, страхових експертів, технічних інспекторів праці профспілок (на договірних засадах між роботодавцем та відповідною організацією).
  3. Одержувати від працівників, керівників структурних підрозділів і служб підприємства й профспілкового комітету інформацію та мати доступ до документації, необхідної, щоб виконувати завдання, передбачені Типовим положенням.
  4. Контролювати дотримання вимог законодавства з охорони праці безпосередньо на робочих місцях, забезпечення працівників засобами колективного й індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою та використання санітарно-побутових приміщень тощо.
  5. Ознайомлюватися з будь-якими матеріалами з охорони праці, аналізувати стан умов та безпеки праці на підприємстві, виконання відповідних програм і колективних договорів.
  6. Вільно перебувати на всіх дільницях підприємства та обговорювати з працівниками питання охорони праці.
  7. Приймати рішення про відсоток зменшення розміру одноразової допомоги потерпілому (але не більше ніж на 50%), якщо комісія з розслідування нещасного випадку встановила, що ушкодження здоров’я працівника настало не тільки з вини роботодавця, а й унаслідок порушення потерпілим нормативно-правових актів з охорони праці.

Члени комісії виконують свої обов’язки на громадських засадах. Якщо члена комісії залучають до окремих перевірок, його можна увільнити від основної роботи на строк, що передбачає колективний договір, зі збереженням за ним середнього заробітку.

Комісія проводить засідання за потреби, але не рідше ніж раз на квартал. Засідання вважають правочинним, якщо на ньому присутні не менше ніж половина членів від кожної сторони.

Члени комісії ухвалюють рішення голосуванням. Якщо кількість голосів «за» та «проти» однакова, голова комісії має право вирішального голосу.

Рішення комісії оформлюють протоколом. Воно має рекомендаційний характер. Якщо роботодавець не згоден із рішенням комісії, він має надати їй письмове аргументоване пояснення протягом п’яти днів із дня отримання зазначеного рішення.

Раз на рік комісія звітує про роботу на загальних зборах (конференції) трудового колективу.

 

Страховий експерт з охорони праці Звенигородського відділення  управління виконавчої дирекції  Фонду соціального страхування України у Черкаській області  Бондаренко С.Ф.

 

Охорона праці під час застосування пестицидів і мінеральних добрив

Мінеральні добрива, регулятори росту рослин, пестициди, знешкоджуючі та інші хімічні речовини широко увійшли в практику рослинництва. Їх застосування дає можливість стабільно отримувати високі врожаї, проте всі ці речовини в тій чи іншій мірі небезпечні для людини і навколишнього середовища. Неправильне застосування або неграмотне поводження з ними завдає величезної, часто непоправної шкоди не тільки працюючим з ними, але й іншим людям, тваринному і рослинному світу, ґрунту, атмосфері.

Вимоги до виробництва, транспортування, торгівлі, зберігання, застосування, утилізації, знищення та знешкодження пестицидів і агрохімікатів встановлені Законом України «Про пестициди та агрохімікати».

Основні шляхи профілактики отруєнь пестицидами і мінеральними добривами: дотримання норм, правил та інструкцій з охорони праці при роботі з ними; застосування засобів колективного та індивідуального захисту працюючих; суворе дотримання агротехніки, кратності обробок посівів і норм витрати хімічних препаратів; проведення хімічних обробок на достатньому віддаленні від населених пунктів, скотарень, водойм, при дозволених швидкостях вітру; витримування термінів останньої обробки рослин до збору врожаю; застосування тільки досить вивчених, дозволених препаратів. Хороші результати щодо поліпшення умов праці дає застосування пестицидів (навіть високотоксичних) у формі гранул.

До роботи з пестицидами і мінеральними добривами допускаються особи, які не мають медичних протипоказань і пройшли медичні огляди (при вступі на роботу і періодичні в процесі роботи). Не допускаються до таких робіт особи, молодші 18 років, вагітні і жінки-годувальниці.

Важливим заходом профілактики отруєнь є дотримання строків безпечного виходу людей на площі, які оброблені пестицидами. Строки виходу людей на оброблені пестицидами площі для проведення ручних робіт 7 днів, механізованих – 3 дні.

Усі роботи з пестицидами і мінеральними добривами повинні бути максимально механізовані. Виконують їх із застосуванням ЗІЗ, ряд робіт –  виконують у протигазах або респіраторах.

Пестициди і мінеральні добрива зберігають в окремих будівлях. Спільно з ними не можна зберігати хімічні консерванти кормів, кормові добавки, фарби, лаки, харчові продукти та ін. Пестициди зберігають тільки у заводській тарі. На тарі всіх видів повинні бути зазначені найменування препарату, номінальний відсоток діючої речовини, група пестициду, знак небезпеки, маса нетто, а також напис “Вогненебезпечно”, або “Вибухонебезпечно” (за наявності у препарату відповідних властивостей). До кожної пакувальної одиниці повинні бути додані (приклеєні) рекомендації щодо застосування. На тарі сильнодіючих токсичних, отруйних речовин повинен бути нанесений малюнок черепа зі схрещеними кістками і напис “Обережно. Отрута!”.

Пролиті і розсипані речовини слід негайно видаляти і знешкоджувати. Для цього у складі повинні міститися знешкоджуючі речовини – хлорне вапно, кальцинована сода та ін.

Перевозять пестициди та агрохімікати у присутності відповідальної особи на спеціально обладнаному транспорті, у справній і добре закритій тарі. Які-небудь інші вантажі або харчові продукти спільно з ними перевозити не можна.

Перед початком робіт з обробки сільгоспугідь усю використовувану техніку перевіряють на справність, регулюють розташування робочих органів, норму витрати робочого розчину за допомогою води. На корпусах машин наносять написи, що вказують на необхідність застосовувати при роботі ЗІЗ. Машини повинні бути обладнані бачком з водою для миття рук.

Робочі розчини готують на спеціальних розчинних вузлах і заправних майданчиках з бетонним або асфальтовим покриттям, розташованих на відстані не менше 500 м від житлових і громадських будівель, ферм, вододжерел, від берегів рибогосподарських водойм.

Заправку обприскувачів проводять закритим способом по герметичних шлангах, попередньо профільтрувавши неоднорідні рідини (щоб уникнути закупорки форсунок). Кабіни тракторів при внесенні пестицидів повинні бути повністю засклені і закриті.

По периметру ділянки, що підлягає обробці, на відстані видимості встановлюють знаки безпеки та попереджувальні написи (наприклад, “Оброблено пестицидами!”). Забирають їх після закінчення карантинних термінів.

Від ділянок, що підлягають обробці, завчасно вивозять пасіки на відстань не менше 5 км і повертають назад через 1-7 діб залежно від використаних хімічних препаратів (конкретні терміни наведені у відповідних інструкціях до препаратів).

На ділянках, оброблених пестицидами, поновлюють роботи тільки після закінчення визначених термінів, встановлених в залежності від фізико-хімічних властивостей використаних пестицидів (від 1 до 60 діб). Випас худоби поблизу оброблених пестицидами ділянок дозволяється через 25 днів. (Необхідно враховувати терміни, вказані в спеціальних інструкціях щодо їх застосування).

Роботи з протруювання насіння повинні бути максимально механізовані. Забороняється протруювати насіння методом ручного перелопачування. Слід застосовувати тільки напівсухий і мокрий способи протруювання і відповідну техніку.

Насіння протруюють у спеціально обладнаних приміщеннях, розташованих не ближче 500 м від житлових будівель, тваринницьких приміщень, джерел водопостачання, а також в спеціально обладнаних секціях складу для зберігання зерна. Приміщення повинні мати пофарбовані стіни без тріщин, достатню вентиляцію. Протруювання насіння, вивантаження, упаковку в мішки проводять при включеній вентиляції. Насіння завантажують у мішки і зашивають із застосуванням механізмів.

Рештки протруєного насіння після посіву здають на склад, а при необхідності – реалізують іншому господарству для посіву. Їх не можна змішувати з іншим насінням, здавати на хлібоприймальні пункти, використовувати для харчових цілей, на корм худобі і птиці. Ніяка обробка (промивка, варіння тощо) не виводить з них залишки протруйника. Вживання такого зерна в їжу може викликати серйозне отруєння і навіть смерть. Розсипане протруєне насіння збирають, спалюють і закопують.

З мінеральних добрив особливу обережність слід витримувати при роботі з водним аміаком. Аміаковози повинні мати заземлювачі. Ємності для зберігання фарбують у світлі тони (для попередження нагріву від сонячної радіації і вибуху). Регулярно перевіряють їх герметичність, стан запірної апаратури, з’єднань.

Кузови, баки, ємності, робочі органи машин із внесення добрив і транспортні засоби після закінчення роботи очищають і промивають водою, а після роботи з пестицидами наносять знешкоджуючу речовину (25%-ний розчин хлорного вапна), витримують 40-50 хв., після чого промивають водою.

Ділянки землі, забруднені пестицидами, знезаражують хлорним вапном і перекопують.

Для профілактики отруєння хімічними речовинами важливе значення мають режим і склад харчування працівників, дотримання правил особистої гігієни. Токсичні речовини легше всмоктуються в кров при відсутності їжі в шлунку, тому перед роботою з хімічними препаратами важливий прийом їжі, в тому числі рідкої (рідина прискорює виведення отрути з організму). До складу їжі повинні входити речовини, які мають обволікаючі властивості (крохмаль, желатин та ін.) – вони перешкоджають всмоктуванню отрути. Не дозволяється пити, палити, вживати їжу під час роботи з хімічними речовинами.

Після роботи з пестицидами і мінеральними добривами слід прийняти душ.

Майданчики для відпочинку і прийому їжі, а також продукти, вода повинні знаходитися не ближче 200 м від місць роботи з пестицидами (на складах – в ізольованих приміщеннях).

Виконання вимог охорони праці, належна організація робіт дасть змогу провести догляд за посівами без отруєнь, професійних захворювань, травм і аварій.

 

Страховий експерт з охорони праці  

Звенигородського відділення управління виконавчої дирекції  Фонду соціального страхування України у Черкаській області  

С. Бондаренко

 

Щороку 28 квітня відзначають Всесвітній день охорони праці

Однак цього року в Україні він ознаменований як ніколи підвищеними ризиками та смертельною загрозою для працівників усіх сфер. Тож сьогодні українці стали на захист Батьківщини попри небезпеку – кожен на своєму фронті, ми об’єднали зусилля для перемоги.

І доки Герої України борються за нашу свободу на передовій, мільйони працівників допомагають їм у тилу – підтримують економіку, забезпечують роботу підприємств критичної інфраструктури, рятують життя, організовують логістику…

Українці щоденно тримають стрій, аби Україна продовжувала жити. Однак сьогодні звична робота може нести смертельно небезпечні ризики – за даними Держпраці, при виконанні трудових обов’язків внаслідок бойових дій за час війни вже загинули 50 працівників закладів культури, транспортних компаній, підприємств енергетики, ЖКГ та інших. Ще 44 отримали поранення. Дані включають у себе лише випадки, які вдалось зафіксувати.

Враховуючи набутий досвід під час вторгнення росії у 2014 році, у 2022-му ми вже мали адаптовані під умови воєнної загрози порядки розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві.

Зокрема, до переліку було додано оголошену та неоголошену війну, терористичний акт, протиправні дії третіх осіб тощо.

Тому нещасні випадки, які трапляються з працівниками під час виконання ними трудових обов’язків внаслідок вищезазначених подій, незалежно від наявності при цьому впливу небезпечних, шкідливих або інших виробничих факторів, підлягають розслідуванню та, у подальшому, забезпеченню державою конституційних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав на соціальний захист.

Тож сьогодні фахівці Фонду соціального страхування України попри умови воєнного стану розслідують випадки поранень або смерті працівників під час виконання посадових обов’язків внаслідок бойових дій, аби забезпечити для кожного з них і членів їх родин страховий захист.

Бережімо себе, рідних, українців і Україну!

 

Профілактика виробничого травматизму на підприємстві – щоденна робота

Травматизм на виробництві не випадково почали прирівнювати до національного лиха. Він завдає не лише багато горя і страждань конкретним людям, їхнім рідним та близьким, а й безпосередньо впливає на економіку країни, бо ці особисті трагедії зливаються в чималі суспільні втрати, негативно позначаються на рівні життя народу.

      Основними причинами настання нещасних випадків є порушення трудової та виробничої дисципліни виконавцями робіт, недотримання вимог інструкцій з охорони праці, допуск до роботи без навчання і перевірки знань з питань охорони праці, відсутність або недосконалість системи управління охороною праці.

      Аналіз причин нещасних випадків свідчить про те, що профілактична робота повинна проводитися щоденно, із кожним працівником окремо, з урахуванням особливостей його робочого місця з метою навчити працівників виявляти до початку і під час роботи наявні небезпечні фактори.

       Особливу увагу потребують питання якісного проведення інструктажів з охорони праці, насамперед, на малих підприємствах з невеликою кількістю працівників, на яких виконання функцій служби охорони праці покладається на штатного працівника, який не завжди має відповідну кваліфікацію та підготовку.

        Аналізуючи причини нещасних випадків, дуже прикро усвідомлювати те, що більшості з них можна було б запобігти, якби вчасно було проведено профілактичну роботу. Ми повинні усвідомлювати, що профілактична робота буде ефективною тільки в тому випадку, коли вона буде проводитися систематично з застосуванням нових напрацювань у цій сфері. Чим раніше працівник усвідомить і розпізнає назрілу виробничу небезпеку – тим безпечнішим стануть умови його роботи, і це є ключовим чинником профілактики травматизму на робочих місцях. Вироблення досвіду у працівників виявляти до початку і під час роботи наявні небезпечні ситуації – одна з найголовніших умов профілактики виробничого травматизму.

        Ризик травмування та професійної захворюваності на багатьох робочих місцях залишається доволі високим, а тому забезпечення належного рівня роботи з питань охорони праці на кожному підприємстві, в установі, організації має стати справою честі для роботодавців, адже безпечні умови праці –  це життя та здоров’я працівників.

 

Страховий експерт з охорони праці

Звенигородського відділення управління виконавчої дирекції  Фонду соціального страхування України у Черкаській області

С. Бондаренко

Забезпечення працівників спецодягом, іншими засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону праці» на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов’язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби. Працівники, які залучаються до разових робіт, пов’язаних з ліквідацією наслідків аварій, стихійного лиха тощо, що не передбачені трудовим договором, повинні бути забезпечені зазначеними засобами.

Роботодавець зобов’язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та колективного договору.

У разі передчасного зношення цих засобів, не з вини працівника,  роботодавець зобов’язаний замінити їх за свій рахунок. У разі придбання працівником спецодягу, інших засобів індивідуального захисту, мийних та знешкоджувальних засобів за свої кошти роботодавець зобов’язаний компенсувати всі витрати на умовах, передбачених колективним договором.

Згідно з колективним договором роботодавець може додатково, понад встановлені норми, видавати працівникові певні засоби індивідуального захисту, якщо фактичні умови праці цього працівника вимагають їх застосування.

Відповідно до наказу Комітету по нагляду за охороною праці України від 10.06.1998 № 117 затверджені Типові норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам сільського та водного господарства, що поширюються на всі підприємства і організації сільськогосподарського виробництва незалежно від форм власності і видів їх діяльності, працівники яких повинні обов’язково застосовувати під час трудового процесу спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту.

Типові норми визначають для власника або уповноваженого ним органу обов’язковий до виконання мінімум безплатної видачі засобів індивідуального захисту працівникам сільського та водного господарства. Засоби захисту видаються працівникам згідно з установленими нормами й строками носіння.

Типові норми поширюються на ті види виробництва, цехи, дільниці й види основної діяльності та робочі місця працівників сільського й водного господарств, професії й посади, що пов’язані зі шкідливими і небезпечними умовами праці, а також несприятливими температурними умовами або із забрудненням.

Типовими нормами охоплюються основні види діяльності підприємств сільськогосподарського виробництва: рослинництво, тваринництво, птахівництво, ветеринарія, креолінове виробництво, водне господарство, комишитові заводи.

Працівникам можуть видаватися засоби індивідуального захисту понад передбачені норми з врахуванням вимог технологічних процесів і нормативних актів про охорону праці, за погодженням із представниками профспілкових органів, за рішенням трудового колективу підприємства.

Більш детально з Типовими нормами можна ознайомитися за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0449-98#Text.

 

Страховий експерт з охорони праці Звенигородського відділення управління виконавчої дирекції  Фонду соціального страхування України у Черкаській області Ткаченко Н.В.

Пріоритетним завданням роботодавця є проведення профілактичних та інших заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів

Основним завданням роботодавця відповідно до ст. 13 Закону України «Про охорону праці» є створення безпечних умов праці, забезпечення працівників засобами індивідуального та колективного захисту. У такій ситуації важливо правильно оцінити ризики, які є на конкретному виробництві, і вжити необхідних заходів щодо їх запобігання або зменшення. Тому вся профілактична робота повинна бути спрямована на першочергове вирішення якраз цього завдання.

У розвинених країнах світу запобігання виробничим небезпекам здійснюється на основі оцінки ризиків. Небезпеки та ризики для життя і здоров’я працівників повинні бути виявлені й оцінені, на основі чого розроблені запобіжні заходи. Проведення такої роботи становить основу охорони праці.

Запобіжні, в окремих випадках регулюючі, заходи повинні здійснюватися за такими пріоритетами:

– усунення небезпеки чи ризику;

– обмеження небезпеки чи ризику в його джерелі шляхом використання технічних засобів колективного захисту;

– мінімізація впливу небезпеки чи ризику шляхом проєктування безпечної технології виробництва, до якої відноситься адміністративне обмеження сумарного часу контактів зі шкідливими виробничими факторами;

– у випадках неможливості усунути небезпеки чи ризики або обмежити їх вплив засобами колективного захисту та адміністративними мірами роботодавець повинен безкоштовно забезпечити працівників засобами індивідуального захисту і вжити заходів щодо гарантованого їхнього використання.

Переважна більшість суб’єктів господарювання не звертає увагу на сучасні принципи управління охороною праці на основі розрахунків та контролю ризиків та не прагне їх впроваджувати. Неусвідомлення необхідності, за сьогоднішніх ринкових умов, перебудови сфери охорони праці відповідно до сучасних міжнародних стандартів та принципів призводить до отримання виробничих травм чи загибелі людей, професійних захворювань, аварій, надмірних економічних витрат, втрати матеріальних ресурсів тощо.

Метою перебудови сфери охорони праці за новітніми принципами є формування робочих місць з безпечними умовами праці, котрі будуть підґрунтям успіху економічного розвитку підприємства. Адже від модернізації умов праці залежить промислова безпека підприємств, надійність захисту здоров’я та життя трудового потенціалу, стабільність роботи, кількість та якість виготовленої продукції, її собівартість.

Запровадження нового підходу до регулювання безпеки на виробництві потребує певних організаційних перебудов й економічних вкладень, а найголовніше – бажання роботодавця покращити ефективність управління охороною праці на своєму підприємстві. Така структурна перебудова повинна ґрунтуватися на усвідомленні власниками суб’єктів господарювання доцільності інноваційних змін та повній відповідальності за їх втілення.

У  відділенні Фонду  діють консультаційні пункти, де посадові особи підприємств, працівники можуть отримати консультації з питань охорони праці, соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань та отримати необхідні нормативні документи в т. ч. безвиїзно  з допомогою електронної пошти.

Консультаційні пункти знаходяться за адресою:

– м. Звенигородка, проспект Шевченка, 16;

– м. Шпола вул. Лозуватська,  60,  к. 110;

– смт.  Лисянка, вул. Гетьманський Шлях, 26.

Наостанок, хотілося б висловити побажання роботодавцям не шкодувати коштів на створення безпечних і нешкідливих умов праці для своїх працівників, оскільки це принесе подвійну віддачу у вигляді додатково створених матеріальних і нематеріальних благ, а застрахованим побажати, щоб вони, приймаючи будь-які рішення в процесі трудової діяльності, завжди піклувались про особисту безпеку і безпеку оточуючих та пам’ятали, що вдома їх чекають рідні і близькі люди живими та здоровими.

 

 

Страховий експерт з охорони праці

Звенигородського відділення  управління виконавчої дирекції  

Фонду соціального страхування України у Черкаській області

Ткаченко Н.В.

 

Дотримання безпеки праці під час проведення осінньо-польових робіт

    Успішне проведення осінньо-польових робіт – це завжди важливий екзамен не тільки для керівників селянських підприємств і трудівників села, а й для усіх відповідальних за охорону праці й техніку безпеки у сільськогосподарському виробництві. Адже ці роботи, крім належного організаційного рівня, повинні виконуватися також достатньо безпечно, тобто без ризику для здоров’я і життя працівників.

      Статистика виробничого травматизму в АПК показує, що найбільше нещасних випадків стається на механізованих процесах у рослинництві, для яких характерна велика кількість небезпечних та шкідливих виробничих факторів, що є постійним джерелом небезпеки для працівників сільськогосподарського виробництва. Велика кількість небезпек, поєднаних з відсутністю належного нагляду за дотриманням вимог безпеки праці під час експлуатації мобільних сільськогосподарських машин на високоінтенсивних механізованих процесах та незадовільним станом засобів безпеки на техніці, часто не дають змоги відокремити пріоритетні напрями профілактичної роботи з охорони праці на підприємствах АПК, спрямувати зусилля на подолання найбільш невідкладних завдань охорони праці.

       Визначальними видами подій, що призводять до травмування або загибелі працівників, є зіткнення машинно-тракторних агрегатів, їх перекидання, наїзд на осіб, які відпочивають у не відведених для цього місцях, перебування працівників на агрегатах під час їх руху. Всього цього можна уникнути, організувавши:

 – проведення відповідних інструктажів, навчань і перевірки знань у працівників з охорони праці;

– на відведених ділянках, створивши місця для відпочинку працівників, майданчики для зберігання техніки і паливо-мастильних матеріалів;

– розроблення схем руху транспорту із зазначенням дозволених напрямків, поворотів, розворотів, зупинок, в’їздів, виїздів.

      Більшість нещасних випадків в тому числі і смертельні стаються з працівниками в стані алкогольного сп’яніння. Звертаємо увагу керівників підприємств на недопущення працівників до виконання своїх обов’язків на робочому місці в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння. Виявлені під час трудового процесу такі робітники повинні бути відсторонені від роботи згідно з вимогами законодавства, оскільки основна вина за настання з такими працівниками нещасних випадків лягає не тільки на потерпілих, але і на керівника.

       Нагадуємо, що згідно з чинним законодавством для своєчасного і ефективного проведення розслідування нещасних випадків, про травмування працівників – роботодавцям  протягом двох годин з використанням  засобів зв’язку  та не пізніше  наступного  робочого дня  надати  на паперовому носії повідомлення  до Звенигородського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Черкаської області

(тел. 0968739187).

Страховий експерт з охорони праці

Звенигородського відділення  управління виконавчої дирекції  Фонду Ткаченко Н В

 

Перейти до вмісту