Електронні сервіси Пенсійного фонду: економте свій час та користуйтеся послугами дистанційно!

Доступність послуг для людей та зручність обслуговування – це все про електронні сервіси Пенсійного фонду України.
Більшість послуг можна отримати дистанційно – на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України (https://portal.pfu.gov.ua ). Із ключем кваліфікованого електронного підпису є змога користуватися всіма можливостями ресурсу.
Вебпортал Пенсійного фонду України надасть вам можливість:
 записатися на прийом до фахівців Фонду, не виходячи з дому;
 сформувати запити на попередню підготовку документів;
 отримати інформацію про страховий стаж, нараховану заробітну плату та плачені внески;
 переглянути дані власної пенсійної справи без відвідування Пенсійного фонду в будь-який зручний час;
 отримати інформацію про стан розрахунків платників із Пенсійним фондом України (для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) тощо;
 подати скан-копії трудової книжки;
 розрахувати прогнозний розмір пенсії;
 подати заяву на призначення пенсії;
 переглянути інформацію про «лікарняний».
Окрім цього, ви можете скористатися мобільним застосунком «Пенсійний фонд», де теж можна подати заяву для призначення чи перерахунку пенсії, переглянути розмір своєї зарплати, тривалість страхового стажу, стан опрацювання вашого звернення до Пенсійного фонду України, відомості з електронної пенсійної справи, перевірити та уточнити анкетні дані у Реєстрі застрахованих осіб та ін.
Деякі сервіси вебпорталу доступні лише за умови входу до особистого кабінету з кваліфікованим електронним підписом (КЕП).
Щоб отримати КЕП у податковій службі, вам необхідно особисто звернутися до районного або обласного відділення Інформаційно-довідкового департаменту Державної податкової служби та заповнити там відповідну заяву.
Із собою візьміть паспорт, копію реєстраційного номера платника податків (РНОКПП) та електронний носій (флешку чи диск). Послуга є безкоштовною.
Отримати КЕП у ПриватБанку можна через Приват24 або звернувшись особисто до відділення ПриватБанку.

Що жителі громади знають про безбар’єрність

#тиждень_безбарєрності
У рамках проведення Національного тижня безбар’єрності з 19 по 25 травня працівники КП «Центр надання соціальних послуг» вирішили з’ясувати, що знають жителі громади про безбар’єрність. За результатами опитування виявилося, що більшість пересічних жителів Шполянщини ніколи не замислювалися над тим, що таке безбар’єрність, для кого вона і що передбачає. Тому було розроблено інформаційний буклет, який отримали опитані жителі громади. Такі ж буклети надані для ознайомлення підрозділам міськвиконкому, які щодня надають послуги жителям громади. Тиждень безбар’єрності дає змогу глибше задуматися над тим, яким має бути суспільство, щоб кожна людина в ньому відчувала себе повноцінною.
Безбар’єрність — це не лише про пандуси чи ліфти, це про наші погляди, слова, вчинки. Це про те, щоб кожна людина незалежно від віку, стану здоров’я, мови, культури чи особливостей розвитку почувалася частиною суспільства. Безбар’єрність — це про ставлення. Про наше бажання і готовність:
• бачити в кожному — людину;
• поважати відмінності;
• підтримувати, а не засуджувати;
• навчатися разом, працювати разом, жити разом.
Найбільший бар’єр — усередині нас. Це стереотипи, страхи, незнання.
Такі заходи, як тиждень безбар’єрності, допомагають навчити дітей повазі, дорослих — відкритості, а суспільство — небайдужості. І якщо кожен із нас зробить хоча б один крок — підтримати, запитати, послухати, зрозуміти — ми зможемо зміцнити країну без бар’єрів.

Підтримка кожної дитини: як працює КУ «Інклюзивно-ресурсний центр»

#тиждень_безбарєрності

Одним із важливих завдань громади є забезпечення рівного доступу до якісної освіти для всіх дітей, незалежно від їхніх фізичних чи психічних особливостей. У Шполянській громаді це завдання активно втілює в життя КУ «Інклюзивно-ресурсний центр» (далі — ІРЦ), яку очолює Наталія Косенко.

Центр проводить комплексну психолого-педагогічну оцінку, визначає освітні потреби дітей, рівень їхнього інтелектуального розвитку, а також рекомендує оптимальний освітній маршрут. ІРЦ забезпечує надання корекційно-розвиткових послуги дітям, які не відвідують ЗДО або перебувають на педагогічному патронажі; участь у командах психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами (ООП) в освітніх закладах з метою визначення динаміки розвитку; методичну роботу з педагогами закладів дошкільної освіти і закладів загальної середньої освіти; консультативно-просвітницьку роботу з батьківською громадськістю та педагогами освітніх закладів.

Фахівці ІРЦ — це логопед, дефектолог, психолог, реабілітолог щодня допомагають дітям адаптуватися до освітнього середовища та розвиватися відповідно до їхніх можливостей.

ІРЦ працює з дітьми, які проживають на території Шполянської, Лип’янської, Матусівскої об’єднаних територіальних громад.

Роботу ІРЦ забезпечують 5 педагогічних працівників: директор і фахівці (консультанти): вчитель-логопед, практичний психолог, учитель-реабілітолог, учитель-дефектолог.

Відповідно до поданих заяв батьків або законних представників  у 2024 році проведено 27 комплексних психолого-педагогічних оцінок розвитку дітей. У кожному висновку зазначено компетенції дитини, її потреби та напрями роботи фахівців із зазначенням  категорії особливих потреб, рівня підтримки, напрямку надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг.

Нині діти з ООП можуть здобувати освіту в різних типах закладів дошкільної та загальної середньої освіти: спеціальних закладах і закладах загальної середньої освіти зі спеціальними та інклюзивними класами. Однак право вибору закладу освіти або форми навчання залишається виключно за батьками. ІРЦ разом з відділом освіти Шполянської міської ради ОТГ спрямовує діяльність освітніх закладів громади на забезпечення права на якісну та доступну освіту для дітей з порушеннями психофізичного розвитку. Фахівці ІРЦ беруть участь в засіданнях команд психолого-педагогічного супроводу дітей  у закладах освіти відповідно до графіка.  Станом на сьогодні в нашій громаді працює 8 інклюзивних груп у ЗДО, які відвідують 18 діток за інклюзивною формою навчання, а також 22 інклюзивні класи, в яких навчаються 26 учнів на інклюзивній формі. За рахунок освітньої субвенції введено 8 ставок асистента вихователя та 22 ставки асистента вчителя, котрі допомагають реалізовувати індивідуальні програми розвитку для кожної дитини з ООП.

Варто зазначити, що спостерігається стійка тенденція до збільшення кількості дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку. У період війни зросла кількість дітей з порушеннями емоційно-вольової сфери, поведінки, психічними розладами та соматичною ослабленістю. Саме цим зумовлено розширення мережі інклюзивних  класів та груп для дітей різних нозологій.

Також підвищення освітнього рівня фахівців (консультантів) установи є одним із їх першочергових завдань.

Педагоги установи активно працюють над реалізацією інформаційно-просвітницького напрямку. Проводять просвітницьку роботу серед батьків, педагогів з метою розширення, поглиблення уявлень членів родини про сучасні освітні завдання, методи та форми навчання дітей з особливими освітніми потребами.

Для створення єдиного інформаційного простору функціонує сайт ІРЦ (www.shpola-irc.ck.sch.in.ua) та група в мережі Facebook (https://www.facebook.com/groups/490778512060132), де висвітлюється діяльність установи.

Окрім здійснення комплексної оцінки розвитку дітей, в ІРЦ надаються психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги дітям з ООП.

У 2024 році практичний психолог провів 398 корекційно-розвиткових занять із 33 дітьми з ООП; логопед надав 348 корекційно-розвиткові послуг 53 дитині з вадами мовлення; виправлено вади мовлення 9 особам; дефектолог провів 695 корекційно-розвиткових занять із 43 дітьми (виправлено мовленнєві порушення у 12 осіб, навчальні — у 1 особи); реабілітолог провів 275 корекційно-розвиткових занять із 22 дітьми з ООП. Заняття були спрямовані на розвиток загальної, дрібної моторики статистичну координацію, динамічну рівновагу та сенсомоторну корекцію.

Для якісної роботи в ІРЦ створено комфортні умови. За кошти місцевого бюджету проведено поточний ремонт приміщення, а також дооблаштовано кабінет директора, кабінет фахівців (консультантів) і ресурсну кімнату. Закуплено спеціальні меблі, обладнання, дидактичні матеріали, інструменти для мовленнєвого розвитку, спортивне та сенсорне обладнання тощо. ІРЦ обладнаний системою відеоспостереження, має підключення до мережі Інтернет.

Робота ІРЦ — це турбота про розвиток дітей з ООП, а також шлях до суспільства рівних можливостей, де кожна дитина має шанс на повноцінне життя, розвиток та освіту.

Безбар’єрність у нашій громаді: простір для кожного

#тиждень_безбарєрності

У межах Національного тижня безбар’єрності, що триває в громаді з 19 по 25 травня, нагадуємо: доступність, рівність і підтримка — не гасла, а реальні дії. Кожен із нас повинен працювати так, щоб кожен мешканець громади, незалежно від віку, стану здоров’я, соціального статусу чи життєвих обставин, відчував себе частиною спільноти.

Одним із яскравих прикладів таких змін стало створення Ветеран хабу, котрий функціонує як платформа підтримки, розвитку й спілкування для учасників бойових дій, ветеранів, зниклих безвісти, їхніх родин, а також рідних загиблих захисників. Тут вони можуть отримати психологічну, інформаційну допомогу, узяти участь у різноманітних майстер-класах і заходах, відчути, що вони — не наодинці. Також віднедавна в громаді працює фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб Віктор Гудима, який надає допомогу вказаній категорії населення (сприяння в оздоровленні, оформленні документів, лікуванні й реабілітації тощо)

Уже втіленою є ініціатива ГО «За розвиток Шполянщини» спільно зі Шполянською міською радою, СТОВ «Лан» та СПОП «Відродження» У громаді з’явився фізкультурно-спортивний простір «ЦеSPORT», створений для ветеранів війни, людей з інвалідністю, військовослужбовців, де вони можуть відновити фізичну форму, займатися спортом і дбати про своє здоров’я у дружньому, мотивуючому середовищі. Тут спорт — не змагання, а підтримка і шлях до внутрішньої рівноваги.

КП «Центр надання соціальних послуг» також працює з особливим акцентом на інклюзію та індивідуальний підхід до кожного відвідувача. Ветерани, люди з інвалідністю, вимушені переселенці, рідні наших захисників, люди поважного віку — кожен, хто потребує підтримки, може знайти її саме тут. Працівники центру — це ті, хто створює простір людяності й довіри.

Сім років поспіль у громаді за принципом «єдиного вікна» працює ЦНАП (Центр надання адміністративних послуг). Нині це відкритий простір, де забезпечується надання банківських послуг, облаштовано туалетну кімнату, у тому числі для осіб з інвалідністю. Тут громадяни й суб’єкти господарювання мають можливість отримати 381 вид послуг. Забезпечується надання адмінпослуги «єМалятко» (Державна реєстрація народження), послуги у сфері соціального захисту населення: субсидії, пільги, допомоги. Особливу увагу спрямували питанню надання зручних, дієвих, швидких та позачергових адмінпослуг ветеранам війни та членам їхніх сімей. Запроваджено роботу «Єдиного вікна ветерана».

Діти з особливими освітніми потребами потребують окремих зусиль з боку дорослих, адже невпинно пізнають життя.

Права дітей з обмеженими фізичними можливостями на освіту і щасливе майбутнє у нашій громаді допомагає реалізувати КУ «Інклюзивно-ресурсний центр». Фахівці центру сприяють забезпеченню права дітей з особливими освітніми потребами на здобуття дошкільної та загальної середньої освіти і надають послуги дітям, які проживають (навчаються) у нашій громаді. Також, згідно з угодами, установа обслуговує діток Лип’янської та Матусівської територіальних громад.

Споруди органів державної влади, державних підприємств, установ і організацій, аптеки, заклади загальної середньої, а також дошкільної і позашкільної освіти обладнані пандусами й інклюзивними вбиральнями, що забезпечують доступ людей з обмеженими фізичними можливостями до освіти, необхідних послуг і товарів тощо.

Артоб’єкт «Серце України» також є безбар’єрним простором.

Отже, тиждень безбар’єрності — це не лише інформаційна кампанія. Це ще один крок у напрямку до громади, де немає «чужих». Сильна громада — це та, яка не залишає нікого поза увагою. Разом творимо простір рівних можливостей.

19–25 травня — Національний тиждень безбар’єрності

#тиждень_безбарєрності
🔷Вперше в Україні з 19 травня відзначається Національний тиждень безбар’єрності.
🔷Мета цього тижня — сприяти формуванню в суспільстві культури безбар’єрності: через підвищення обізнаності, мотивацію до змін і популяризацію позитивних прикладів рівності можливостей для всіх.
🔷Безбар’єрність — це коли кожна людина, незалежно від віку, інвалідності, статі чи інших особливостей, може:
🦿вільно пересуватись,
📚навчатися,
👩‍💻працювати,
🌏подорожувати,
📲користуватись онлайн-послугами,
📢впливати на життя громади та країни.
🔷Це — про зручність, повагу та врахування потреб кожного і кожної.
Безбар’єрність — це коли можеш.
🔷Корисні матеріали, які можете використати під час підготовки безбарʼєрних заходів та для створення безбарʼєрної інформації:
🔗Довідник безбар’єрності:
🔗Гайд безбар’єрних подій:
🔗Брендбук з безбар’єрності:

Започатковано цикл тренінгів, присвячених позитивному батьківству

#турбота

Усе починається з родини… З цієї глибокої й простої істини розпочалося тренінгове заняття, невипадково організоване працівниками КП «Центр надання соціальних послуг» Шполянської міської ради ОТГ саме 15 травня — у Міжнародний день сім’ї. У цей травневий день було проведено зустріч батьківської групи в с. Лебедин, якою започатковано цикл тренінгів, присвячених позитивному батьківству.

Як виховати щасливу людину? Якими є принципи позитивного батьківства і що вони означають для кожного з нас? Саме ці питання стали головними під час щирого діалогу між учасницями й тренером.

Група працювала натхненно й емоційно: на обличчях присутніх з’являлися то усмішки, то сльози. І все це було справжнім, бо говорили про найважливіше: серце родини, любов, внутрішню силу батьків, які прагнуть виховати не просто слухняних дітей, а самодостатніх, зрілих і щасливих дорослих.

Червоною ниткою крізь увесь захід звучала думка: «Ніколи не пізно стати кращими батьками для своїх дітей». Не існує ідеальних мам і тат, але існує бажання змінюватися, чути, розуміти, бути поруч і підтримувати.

Роботу таких батьківських груп обов’язково буде продовжено і в Лебедині, і в інших населених пунктах громади.

Пам’ятаймо, що ми всі родом із дитинства, і тільки щасливі діти виростають у дорослих, які мають крила для здійснення власних мрій.

«Червоними і чорними нитками»: свято вишиванки та материнської любові

#турбота

Нещодавно в затишному просторі КП «Центр надання соціальних послуг» Шполянської міської ради відбувся зворушливий захід, приурочений до Дня вишиванки. Подія під символічною назвою «Червоними і чорними нитками», організована Любов’ю Коцюрбою та Василем Третяком, стала святом української душі.

Особливими словами пронизалися привітання матерів і бабусь із Днем матері. Атмосфера була наповнена світлими емоціями, щирими усмішками, колоритними українськими піснями та поезією. Кожен виступ торкав серце і залишав незабутнє враження в присутніх.

Усім присутнім свої таланти дарували учасники мистецького факультету Університету третього віку: Наталія Осадча, Галина Мотрич, Любов Онищенко, Тетяна Косенко, Тетяна Льовушкіна, Віктор і Анна Гудими, Діна Жукова, Олександр Вінгоренко, Катерина Нікуленко, Олена Семко й Тамара Буженко.

Особливі слова вдячності були адресовані матерям наших захисників — тим, чиї діти сьогодні боронять Україну, та тим, чиї сини й доньки стали до лав Небесного війська. Присутні щиро дякували їм за мужність, силу духу й нескінченну материнську любов.

Завершився захід теплим чаюванням із солодощами, які надала Шполянська міська рада ОТГ. Також Центр висловлює щиру подяку міській раді за наданий транспорт, який забезпечив комфортне повернення додому людей поважного віку.

Кому можуть призначити дострокову пенсію за віком?

Перелік осіб, які мають право на дострокову пенсію, та умови призначення такої пенсії визначено статтею 115 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Таким правом користуються громадяни, які:

1) мають особливий статус:

– учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України після досягнення чоловіками віку 55 років, жінками – 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок;

– багатодітні матері (народили п’ять та більше дітей), матері осіб з інвалідністю з дитинства або тяжко хворих дітей, яким не встановлено інвалідність, за умови, що вони:

  • виховали дітей до шестирічного віку;
  • досягли 50 років;
  • мають не менше 15 років страхового стажу.

За вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання таких дітей здійснювалося батьком, йому призначають дострокову пенсію за віком після досягнення 55 років та за наявності страхового стажу не менше 20 років.

2) звільнені за 1,5 року до досягнення пенсійного віку:

– у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці, у тому числі з ліквідацією, реорганізацією, банкрутством, перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності чи штату працівників за умови реєстрації таких осіб у державній службі зайнятості протягом 30 днів після звільнення та відсутності протягом 7 календарних днів підходящої для них роботи;

– у зв’язку з виявленням невідповідності займаній посаді за станом здоров’я.

Право на таку пенсію виникає за умови, що особа на момент звільнення набула страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі (35 років – чоловіки та 30 років – жінки).

3) мають певні захворювання:

– хворі на гіпофізарний нанізм (ліліпути), диспропорційні карлики після досягнення чоловіками 45 років, жінками 40 років та за наявності страхового стажу не менше 20 років у чоловіків і не менше 15 років у жінок;

– особи з інвалідністю по зору I групи та особи з інвалідністю з дитинства I групи після досягнення чоловіками 50 років, жінками 40 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років у чоловіків і не менше 10 років у жінок.

За матеріалами Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області

Відбулася зустріч фахівців Благодійного фонду «Право на захист» із внутрішньо переміщеними особами

13 травня 2025 року відбулася зустріч фахівців Благодійного фонду «Право на захист» із внутрішньо переміщеними особами, які через війну вимушено покинули свої домівки та знайшли тимчасовий прихисток у нашій громаді.
У ході зустрічі фахівці фонду провели індивідуальні консультації та надали роз’яснення з важливих питань, що турбують вимушених переселенців. Учасники отримали фахову інформацію щодо компенсації за знищене або пошкоджене внаслідок бойових дій житло; можливостей оформлення субсидії на оренду житла; вирішення майнових і правових питань, пов’язаних із втраченим або пошкодженим житлом.
Дякуємо команді БФ «Право на захист» за небайдужість, професіоналізм та системну роботу із людьми, які постраждали внаслідок війни. Для внутрішньо переміщених осіб така увага та правова підтримка є важливою, адже саме вона повертає віру в справедливість та допомагає знайти шляхи вирішення проблем.

Зустріч у затишному просторі Ветеран HUB

6 травня в затишному просторі Ветеран HUB панувала особлива атмосфера глибокої емпатії та взаємної підтримки.
Тут чуттєво говорили про стійкість у проживанні втрати. Зустріч, організована спільно з громадською організацією «Десяте квітня», відбулася завдяки Наталії Мисан — досвідченій психологині, травмотерапевтці, яка вже понад десять років професійно працює з темою втрати, допомагаючи людям знаходити шлях до зцілення.
З перших хвилин зустрічі стало зрозуміло, що це буде щира розмова між людьми, об’єднаними спільним болем. Кожна історія, що звучала, була пронизана особистим пекучим горем. Учасники ділилися розповідями про те, із чим їм доводиться стикатися в найважчий період життя. Це були історії про байдужість, осуд, нерозуміння, а іноді навіть насмішки та нещирість з боку оточуючих.
«Немає жодних правил» у проживанні втрати. Не існує універсального алгоритму того, як «правильно» оплакувати, як часто згадувати, чи потрібно плакати на людях, чи навпаки, зберігати зовнішній спокій. Ніхто не має права вказувати людині, яка переживає горе, як їй поводитися, що відчувати та як діяти. Кожен реагує на втрату по-своєму, у власному темпі та відповідно до своїх індивідуальних особливостей та внутрішніх ресурсів», — ось що, на думку Наталії Мисан, варто враховувати в турботі, у розумінні почуттів згорьованої людини. Головне — бути поряд, бо в тяжких випробуваннях долі може бути важко побачити світло в кінці тунелю. Підтримка може стати джерелом надії та віри в те, що біль з часом вщухне і життя знову наповниться сенсом.