Категорія: ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ

У рамках діяльності проєкту Dovidka.Info Центру стратегічних комунікацій було створено ролик із правилами поведінки в метро під час повітряної тривоги.

Зазначений ролик містить рекомендації щодо безпечної поведінки громадян під час використання метрополітену як укриття, а також роз’яснює основні правила перебування в ньому під час повітряної тривоги.

Ролик доступний за посиланням:

https://drive.google.com/drive/folders/1STIy1ZSHOZMeiOi2WcXdpfipx-hLPqir?usp=sharing
За інформацією Міністерства культури України

Літній відпочинок біля водойм дарує багато приємних вражень, однак вода потребує особливої уважності та відповідального ставлення. Дотримання простих правил безпеки допоможе уникнути нещасних випадків і зробить відпочинок комфортним для всієї родини.

1. Основні правила безпечної поведінки на воді

•    Відпочивайте лише на спеціально облаштованих пляжах, де перевірено дно водойми та працюють рятувальні служби.
• Не купайтеся в незнайомих місцях, поблизу гідротехнічних споруд, мостів, причалів або в місцях зі швидкою течією.
• Не заходьте у воду в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння. Це одна з найпоширеніших причин трагічних випадків на воді.
• Не запливайте за буйки та не переоцінюйте власні фізичні можливості.
• Не пірнайте у воду в місцях із невідомою глибиною або нерозвіданим дном.
• Не залишайте дітей без нагляду біля води навіть на короткий час. Діти повинні перебувати під постійним контролем дорослих.

Поради для безпечного купання

Перед купанням не рекомендується довго перебувати під прямими сонячними променями. Заходьте у воду поступово, щоб уникнути різкого перепаду температур. Якщо відчули втому, судоми або погіршення самопочуття, негайно виходьте на берег і зверніться по допомогу за потреби.

Під час використання човнів, катамаранів, сап-дошок або інших плавзасобів обов’язково користуйтеся рятувальними жилетами та дотримуйтеся встановлених правил експлуатації.

1. Якщо стали свідком надзвичайної ситуації

Не ризикуйте власним життям без необхідності. Негайно викличте рятувальників за номером 101 або екстрену медичну допомогу за номером 103. Якщо це можливо, подайте потерпілому рятувальний круг, мотузку чи інший плавучий предмет і допоможіть йому дістатися берега.

Пам’ятайте: відповідальне ставлення до власної безпеки та безпеки оточуючих є запорукою приємного та безпечного відпочинку. Бережіть себе і своїх близьких!

Звенигородське районне управління цивільного захисту та превентивної діяльності ГУ ДСНС України у Черкаській області

Літній період є часом підвищеного ризику зустрічі з мінами та нерозірваними боєприпасами.

Через активний відпочинок на природі люди частіше відвідують ліси, поля, береги річок і водойм, де можуть залишатися вибухонебезпечні предмети.

Центр протимінної діяльності нагадує: перебувайте лише на перевірених територіях, не сходьте з офіційних маршрутів і не торкайтеся підозрілих предметів.

Якщо помітили підозрілий предмет:

зупиніться;

не наближайтеся;

по можливості позначте місце на безпечній відстані;

повідомте за номером 101, 102 або 112.

Дотримання правил мінної безпеки допоможе зберегти життя та здоров’я вам і вашим близьким. Бережіть себе та будьте пильними під час відпочинку на природі.

https://drive.google.com/drive/folders/1KU-qtrymcnjgQT3FCD-v_w2LeMqb3vzU

28 квітня в Україні та світі відзначають Всесвітній день охорони праці. Тема 2026 року, визначена Міжнародною організацією праці, – формування здорового психосоціального робочого середовища.

Сьогодні безпека праці – це вже не лише про техніку безпеки чи фізичні ризики. Це також про психологічний стан людини, рівень стресу, взаємини в колективі та відчуття захищеності на роботі.

Психосоціальні ризики, зокрема надмірне навантаження, хронічний стрес, невизначеність, конфлікти, мобінг або відсутність належної управлінської та колективної підтримки, безпосередньо впливають на безпеку. Вони призводять до помилок, зниження концентрації, професійного вигорання і, як наслідок, до нещасних випадків.

Для України в умовах війни ці ризики посилюються. Повітряні тривоги, ризики для життя, тривала напруга, кадровий дефіцит і підвищене навантаження – це реальність, у якій працюють люди. Ігнорувати цей фактор означає недооцінювати причини травматизму та втрати працездатності.

Держпраці у своїй роботі виходить з того, що безпечне робоче середовище має охоплювати як фізичні, так і психосоціальні аспекти. Тому акцент робиться на системному управлінні ризиками та їх попередженні, а не лише на реагуванні на наслідки.

Практично це означає оцінювати психосоціальні ризики на рівні з виробничими, планувати робоче навантаження та ресурси з урахуванням реальних можливостей працівників, забезпечувати зрозумілу організацію роботи і чіткий розподіл відповідальності, своєчасно реагувати на конфлікти, прояви мобінгу та ознаки вигорання, а також впроваджувати програми психосоціальної підтримки.

Такі підходи не потребують складних рішень, але потребують уваги і відповідальності з боку роботодавця та усвідомленої участі працівників.

Безпечне робоче середовище – це не лише виконання вимог законодавства. Це фактор стійкості бізнесу, якості роботи і довіри працівників.

Всесвітній день охорони праці – це привід ще раз звернути увагу на ці питання.

Але безпека і здоров’я працівників – це щоденна відповідальність, яка не обмежується однією датою в календарі. Бо в основі безпеки праці завжди стоїть людина.

Більше практичних матеріалів щодо психосоціальної підтримки на робочому місці, зокрема рекомендацій для роботодавців і працівників, доступні на інформаційному ресурсі https://pratsia.in.ua

У зв’язку із загостренням епізоотичної ситуації щодо ящуру у світі та з метою недопущення занесення і поширення захворювання на територію області та району, жителів громад, керівників господарств різних форм власності необхідно бути уважними та дотримуватися заходів профілактики.

Шляхи передачі ящуру:

         Інфіковані тварини передають вірус людині повітряно-краплинним шляхом при контакті з хворою твариною, через вживання сирого молока хворих на вірус ящуру тварин, а також через продукти його переробки, рідше через м’ясо. Хвороба має здатність швидко поширюватись на значній території, серед молодняку викликає високий падіж та поодинокі летальні випадки серед дорослих тварин.

• прямий контакт з інфікованими свійськими або дикими тваринами відбувається  повітряно-краплинним шляхом , зі слиною, фекаліями та сечою, молоком та спермою – за 4 дні до появи клінічних ознак;
• контаміновані продукти тваринного походження (необроблені м’ясні продукти, харчові відходи, молоко, корма, сіно  тощо). Вірус здатен зберігатись від одного дня до декількох тижнів;
• забруднений одяг, взуття, обладнання, автотранспорт та інше.

Інкубаційний період може тривати від декількох днів до двох тижнів.

Як розпізнати ящур?

У хворих тварин на внутрішній поверхні ротової порожнини, язиці, вимені та кінцівках спостерігають ураження афтами. Також з’являється слиновиділення, анорексія, кульгавість, лихоманка, аборт і раптова загибель новонародженого молодняку та зниження молочної продуктивності.

Задля попередженню виникнення даного захворювання серед тварин необхідно:

• дотримуватися ветеринарно-санітарних вимог при утриманні тварин;
• дотримуватись суворого контролю доступу сторонніх людей, транспортних засобів та обладнання до господартва те утримуються тварини;
• забезпечити регулярну дезінфекцію місць утримання тварин, обладнання, одягу та взуття;
• дотримуватись обов’язкового профілактичного карантинування під час переміщення тварин до або з господарства;
• згідно чинного законодавства забезпечити належну утилізацію гною, сміття та трупів тварин;
• у разі підозри щодо наявності хвороби  тварин всіх форм власності, негайно повідомляти державну службу ветеринарної медицини району.

         Ідентифікація та реєстрація тварин відіграють ключову роль у запобіганні поширенню хвороб. Вчасний облік та контроль за переміщенням поголів’я дозволяють швидко локалізувати можливий спалах, мінімізувати економічні втрати та захистити здоров’я як тварин, так і людей.
Обізнаність і відповідальність кожного допоможуть зберегти здоров’я тварин і запобігти поширенню хвороби.

За інформацією Держпродспоживслужби