Як призначається житлова субсидія під час воєнного стану

23 вересня 2022 р. набула чинності постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу Пенсійним фондом України», за якою призначення житлової субсидії покладається на органи Пенсійного фонду.

Отже, з 1 грудня 2022 р. для отримання житлової субсидії громадяни зможуть звертатися до територіальних відділень Пенсійного фонду України, у тому числі в електронній формі (через вебпортал електронних послуг або мобільний додаток Пенсійного фонду).

Окрім цього, для отримання субсидії, як і раніше, можна звертатися до уповноваженої посадової особи сільської, селищної, міської ради або Центру надання адміністративних послуг. Також подати заяву на призначення субсидії можна за допомогою Єдиного державного вебпорталу електронних послуг – порталу “Дія”.

Право на отримання житлової субсидії мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, що проживають у житлових приміщеннях (будинках).

Для отримання житлової субсидії необхідно подати уповноваженій особі:

  • заяву про призначення та надання житлової субсидії;
  • декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії;
  • довідки про доходи – у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня у ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом уповноваженого органу. У разі неможливості підтвердити такі доходи довідкою до декларації додають письмове пояснення із зазначенням їх розміру;
  • копію договору про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг (у разі наявності);
  • договір наймання (оренди) житла (у разі наявності);
  • рішення суду (в разі наявності);
  • інші документи, які необхідні для розгляду питання по суті (у разі потреби).

Такими документами можуть бути акт обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства та акт про відсутність централізованого постачання теплової енергії та/або природного газу, які подаються для розрахунку розміру житлових субсидій в опалювальний сезон домогосподарствам, що розташовані в населених пунктах на лінії зіткнення, перелік яких визначено в додатку 2 до розпорядження Кабінету Міністрів України “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення” від 7 листопада 2014 р. № 1085 та які внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України залишилися без централізованого постачання теплової енергії та/або постачання природного газу і використовують побутові електроприлади для обігріву житлових приміщень);

Зверніть увагу! Зазначені документи подаються структурному підрозділу з питань соціального захисту населення, посадовим особам виконавчого органу, центру надання адміністративних послуг за зареєстрованим/задекларованим місцем проживання (орендарі, внутрішньо переміщені особи – за фактичним місцем проживання), органу Пенсійного фонду України – незалежно від місця проживання.

Окрім цього, для призначення житлових субсидій уповноважені особи витребовують інформацію про:

  • доходи осіб та сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування;
  • доходи осіб із Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, а також групу платників єдиного податку, до якої належить фізична особа – підприємець, що обрала спрощену систему оподаткування;
  • перетин державного кордону особами, у яких обов’язково зазначаються дати перетину державного кордону;
  • наявність в осіб транспортних засобів;
  • реквізити документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство або право іноземця або особи без громадянства на законних підставах перебувати на території України;
  • склад зареєстрованих у житлових приміщеннях (будинках) осіб;
  • забезпеченість громадян житловою площею та комунальними послугами – управителями, об’єднаннями, виконавцями комунальних послуг, у яких зазначається розмір цін і тарифів на житлово-комунальні послуги і платежів за такі послуги та розмір внесків/платежів об’єднанню на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком та комунальні послуги в такому будинку;
  • суму простроченої понад три місяці (на дату подання такої інформації) заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, строк позовної давності якої не минув, а також суму простроченої понад три місяці (на дату подання такої інформації) заборгованості з оплати абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг.

Отримавши всі необхідні документи, уповноважений орган протягом 10 календарних днів приймає рішення про:

  • призначення житлової субсидії;
  • непризначення житлової субсидії (у разі, коли за результатами розрахунку житлової субсидії її розмір має нульове або від’ємне значення);
  • відмову в призначенні житлової субсидії.

Про прийняте рішення уповноважений орган письмово повідомляє заявника протягом трьох календарних днів із дня прийняття відповідного рішення. У період дії воєнного стану в Україні уповноважений орган може повідомляти заявника про прийняте рішення в телефонному режимі.

Житлова субсидія на оплату житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком призначається з місяця звернення за її призначенням до дати закінчення опалювального сезону і розраховується:

  • на неопалювальний сезон – з 1 травня по 30 вересня;
  • на опалювальний сезон – з 1 жовтня по 30 квітня.

Після закінчення строку отримання житлової субсидії уповноважені органи самостійно здійснюють призначення житлової субсидії на наступний період для домогосподарств, які отримували житлову субсидію у попередньому періоді.

Важливо! Домогосподарствам, у складі яких є особи, які досягли 18-річного віку на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії, внутрішньо переміщені особи, особи, які орендують житлове приміщення, необхідно повторно звернутися для призначення субсидії.

Також повторно звертатися для призначення субсидії необхідно, якщо кількість фактично проживаючих зареєстрованих осіб менше за кількість зареєстрованих осіб та у разі звернення за субсидією для придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.

ПРИЙНЯТТЯ СПАДЩИНИ:ЩО ЗМІНИЛОСЬ У 2024 РОЦІ

В Україні з 30 січня 2024 року змінилися правила оформлення спадщини. Новації спадкування пов’язані з унормуванням правовідносин під час воєнного стану.

Основні зміни стосуються визначення місця відкриття спадщини:

За оновленою редакцією ст. 1221 ЦК України визначено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо ж останнє місце проживання спадкодавця невідоме, то місцем відкриття спадщини вважатимуть місце перебування або нерухомого майна чи його основної частини, або, за відсутності нерухомого майна, – місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Якщо спадкодавець мав останнє місце проживання на території іноземної держави, місце відкриття спадщини визначається відповідно до Закону України «Про міжнародне приватне право».

Також оновлене законодавство встановлює спеціальні правила оформлення спадкових прав у період воєнного стану:

У період дії на території України воєнного стану та протягом шести місяців з дня його припинення або скасування у випадку, якщо місцем відкриття спадщини є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, територія, на якій ведуться активні бойові дії або яка є тимчасово окупованою, щодо якої не визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації, дату відновлення здійснення своїх повноважень органами державної влади у повному обсязі, заяви про прийняття спадщини та інші заяви щодо спадщини подаються нотаріусу незалежно від місця відкриття спадщини. Зазначене правило застосовуються також до спадщини, місцем відкриття якої є населений пункт, розташований на тимчасово окупованій території України, протягом усього періоду тимчасової окупації такої території та шести місяців після завершення тимчасової окупації.

Якщо місцем відкриття спадщини є населений пункт або території, зазначені вище, а також у разі заведення спадкової справи не за місцем відкриття спадщини до набрання чинності Законом № 3450-IX, вчинення нотаріальних дій щодо спадщини та спільного майна подружжя (колишнього подружжя) в межах спадкової справи здійснюється за місцем подання першої заяви щодо спадщини. Якщо ж місцем подання першої заяви є населений пункт або території, зазначені вище, відповідні нотаріальні дії вчиняються за місцем подання першої заяви про видачу свідоцтва в населеному пункті або на території, що не зазначені в попередньому пункті.

Крім того, встановлюються особливості щодо обчислення строків при спадкуванні на час дії на території України воєнного стану та протягом двох років з дня його припинення або скасування.

За загальним правилом для прийняття спадщини цивільним законодавством встановлено строк у 6 місяців, який обчислюється з дня смерті особи. Якщо смерть фізичної особи зареєстрована пізніше ніж через один місяць з дня смерті такої особи, строки, визначені ЦК України щодо спадкування, обчислюються з дня державної реєстрації смерті спадкодавця.

ЗВЕРНІТЬСЯ ЗА ПРАВОВОЮ ДОПОМОГОЮ ЗА ЄДИНИМ ТЕЛЕФОННИМ НОМЕРОМ СИСТЕМИ БПД (дзвінки безкоштовні)  – 0 800 213 103

Відповідальність за мародерство та колабораціонізм

В Україні з 24 лютого діє воєнний стан, який було запроваджено через повномасштабного вторгнення росії. На жаль, під час війни знайдено та затримано багато колаборантів і мародерів. У зв’язку з цим, у країні почали діяти жорсткіші закони та покарання.

Верховна Рада запровадила більш жорстке покарання за мародерство під час воєнного стану та визначила покарання за колабораціоністську діяльність, яка розповсюджує проросійську пропаганду та допомагає окупантам.

Енциклопедія сучасної України визначає ці поняття таким чином:

Колабораціонізм (від франц. collaboration – співпраця, співробітництво) – усвідомлене, добровільне та зумисне співробітництво з ворогом у його інтересах і на шкоду своїй державі та її союзникам.

Мародерство (франц. maraudeur, від maraude – грабіж) – прихована або відкрита крадіжка військовослужбовцями та цивільними особами майна у мертвих або поранених у бою та після нього.

Що відноситься до колабораціонізму:

  • участь у збройному конфлікті на боці держави-агресора і НЗФ;
  • організацію та участь у проведенні інформаційних кампаній, а також публічні заклики, спрямовані на підтримку чи співробітництво з державою-агресором та окупаційною владою;
  • ведення господарської діяльності спільно з окупаційною владою;
  • організація та проведення під контролем держави-агресора виборів, референдумів;
  • організація масових заходів політичного характеру на підтримку держави-агресора;
  • вступ на посади в так звані органи окупаційної влади, якщо такі посади пов’язані з управлінням, прийняттям рішень на користь окупаційної влади;
  • передача матеріальних та нематеріальних ресурсів регулярним військам держави-агресора.

Кримінальний кодекс України доповнено статтею 111-1, яка передбачає, що колабораційна діяльність – це публічне заперечення громадянином України здійснення збройної агресії проти України, встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України або публічні заклики громадянином України до підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора, до співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями та/або окупаційною адміністрацією держави-агресора, до невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України. Карається позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років.

Також тепер за грабежі, розбій та держзраду загрожує довічне ув’язнення.

Нині мародерство прирівнюється до злочину в особливо великих розмірах або вчиненого організованою групою.

Внесено зміни до статті 432 Кримінального кодексу, якими підвищується мінімальна межа покарання за мародерство. Відтепер викрадення на полі бою речей, що знаходяться при вбитих чи поранених (мародерство), карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

Змінами до Кримінального кодексу доповнено склади злочинів, передбачені у статтях 185 (крадіжка), 186 (грабіж), 187 (розбій), 189 (вимагання), 191 (заволодіння майном), кваліфікуючою ознакою – скоєння в умовах воєнного стану.

ЗВЕРНІТЬСЯ ЗА ПРАВОВОЮ ДОПОМОГОЮ ЗА ЄДИНИМ ТЕЛЕФОННИМ НОМЕРОМ СИСТЕМИ БПД (дзвінки безкоштовні) – 0 800 213 103

ПРОЦЕДУРА ЗВІЛЬНЕННЯ ПРАЦІВНИКА ЗА ПРОГУЛ

Шполянське бюро  безоплатної правової допомоги інформує!

Кодекс законів про працю України у ст. 40 визначає прогул як підставу для розірвання трудового договору з працівником з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. При цьому в Постанові Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами трудових спорів” від 06.11.1992 року № 9 розкривається зміст поняття «прогул» як відсутність працівника на роботі протягом усього робочого дня, або більше ніж три години безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин. Отже, відсутність працівника на роботі без поважних причин (прогул) за своєю природою є грубим порушенням трудової дисципліни і, як наслідок, тягне накладення одного з видів дисциплінарного стягнення – догану або звільнення, з дотриманням правил, встановлених статтями 147–149 КЗпП України.

Прогул є порушенням трудової дисципліни, за що ст. 147 КЗпП України передбачено притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, у т.ч. накладання такого виду дисциплінарного стягнення, як звільнення і повинно здійснюватися за додержанням правил встановлених для застосування дисциплінарних стягнень.

Відповідно до п. 4 ст. 40 КЗпП України власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір з працівником у разі вчинення ним прогулу без поважних причин, у т.ч. у разі відсутності працівника на роботі понад три години протягом робочого дня.

Основні правила звільнення за прогул:

– звільнити працівника за прогул має право тільки орган, якому надано право приймати цього працівника на роботу;

– звільнити працівника за прогул можна лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу;

– звільнити працівника за прогул можна безпосередньо після здійснення прогулу, але:

не пізніше місяця після виявлення цього прогулу;

не пізніше шести місяців з дати здійснення прогулу;

не пізніше одного місяця з дня отримання згоди профспілкового органу на звільнення;

– якщо прийнято рішення про звільнення працівника за прогул, то до цього працівника за цей же самий прогул уже не може бути застосовано інше дисциплінарне стягнення — догана.

Відсутність працівника має бути зафіксована. Наприклад, автоматизованою пропускною системою. При цьому слід пам’ятати, що «відсутністю працівника на роботі» вважається перебування працівника поза територією підприємства або об’єкта, де він відповідно до трудових обов’язків повинен виконувати доручену йому роботу.

Тому відсутність працівника на робочому місці, але не на підприємстві, не вважається прогулом і його не можна буде звільнити.

Звільнення за прогул є одним із видів дисциплінарного стягнення, отже перед тим як накладати таке стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмових пояснень (частина перша ст. 149 КЗпП України). Одразу після появи працівника на роботі уповноважена роботодавцем особа (як правило, працівник кадрової служби) має запропонувати працівникові надати письмові пояснення щодо відсутності на роботі.У разі відмови працівника від надання письмових пояснень щодо причин прогулу, необхідно скласти відповідний акт.

Оскільки, згідно з частиною другою статті 149 КЗпП України за кожне порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення, то керівник підприємства має право оголосити порушнику догану, або звільнити його.

Відповідно до статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору за пунктом 4 статті 40 КЗпП України має відбуватися лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, якщо працівник єїї  членом.

Рішення виборного профспілкового органу про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору має бути обґрунтованим.

Не можна звільнити працівника за прогул у період його відсутності, враховуючи, що такий працівник не з’явився на роботі протягом тривалого часу (наприклад, понад два тижні), та жодних відомостей про місце його перебування та причини прогулу роботодавець не має.

З огляду на ст. 149 КЗпП України отримання письмових пояснень є обов’язковою передумовою застосування дисциплінарного стягнення. У зв’язку із неможливістю доведення відсутності працівника без поважних причин, звільнити його за пунктом 4 ст. 40 КЗпП України неможливо.

Отже, для недопущення роботодавцем безпідставного звільнення працівника, при звільненні працівника у зв’язку з прогулом важливим є дотримання всієї процедури звільнення. Роботодавець має доводити до відома працівників документи, які встановлюють трудові обов’язки, режим робочого часу тощо, під особистий підпис, складати проміжні документи відповідно до вимог законодавства, дотримуватись строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

 

  Для отримання консультацій юристів також звертайтеся за адресою:

м. Шпола, вул. Соборна,36Б (вхід з двору будівлі суду).

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

 

Шполянське бюро безоплатної правової допомоги інформує!

❓ Виїхали за кордон та потребуєте консультації юриста?
❗ Зверніться до контактного центру системи надання безоплатної правової допомоги.

Ми підкажемо:
– що робити, якщо колишній чоловік перестав сплачувати аліменти на дитину;
–  як діяти, якщо на ваш банківський рахунок в Україні накладено арешт;

–  куди звертатися, якщо втратили паспорт за кордоном;
– чи можна, будучи закордоном, отримати компенсацію за житло, пошкоджене внаслідок збройної агресії рф;
– також проконсультуємо з інших правових питань.

Телефонуйте з-за кордону: +38 (044) 363 10 41 (вартість дзвінка за тарифами вашого оператора).

Для дзвінків по Україні: 0-800-213-103 (дзвінки безкоштовні).

Із початку широкомасштабної агресії рф проти України мільйони людей, рятуючись від війни, виїхали за кордон. За оцінками ООН у справах біженців, за останні півроку Україну залишили понад 11,1 мільйонів людей. Водночас 4,7 мільйона українців вже повернулися додому, ще значна частина чекає на закінчення бойових дій.

  Для отримання консультацій юристів також звертайтеся за адресою:

м. Шпола, вул. Соборна,36Б (вхід з двору будівлі суду).

 

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

Військовослужбовцям-позичальникам

Особливості врегулювання простроченої заборгованості споживачів-військовослужбовців та їхніх родичів на період дії воєнного стану.

На період дії воєнного стану та упродовж трьох місяців після його припинення або скасування банки, небанківські фінансові установи та колекторські компанії під час врегулювання простроченої заборгованості зобов’язані дотримуватися додаткових вимог щодо етичної поведінки, зокрема не взаємодіяти за власною ініціативою зі споживачем, що належить до захищеної категорії, та з його близькими особами.

До категорії захищених осіб віднесено:

  • військовослужбовці Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України;
  • військовослужбовці, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після їхнього звільнення із військової служби, пов’язаного з проходженням військової служби;
  • члени сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти;
  • особи, які перебувають у полоні або з якими втрачено зв’язок, зниклих безвісти.

Відмова від нагадування про необхідність сплати чергового платежу за кредитом

Якщо такі особи не бажають під час дії воєнного стану та упродовж 90 днів із дня його припинення або скасування отримувати в будь-який спосіб нагадування про необхідність сплати чергового платежу за кредитом, їм (або їхнім близьким особам) варто:

  • повідомити про це свого кредитодавця, нового кредитора, колекторську компанію;
  • надати йому копії відповідних підтвердних документів про свою належність до захищеної категорії.

Водночас споживач, який втратив належність до захищеної категорії, зобов’язаний повідомити про це кредитодавця, нового кредитора упродовж 30 календарних днів із дня втрати належності до цієї категорії.

Щоб процес комунікацій був максимально зручним і простим для споживачів, кредитодавці зобов’язані розмістити на головній сторінці свого вебсайту адресу електронної пошти, місцеперебування та номер телефону (гарячої лінії, контакт-центру), за якими приймаються повідомлення від захищених категорій споживачів.

У разі порушення фінансовою установою ваших прав, звертайтеся до Національного банку України.

 

Шполянське бюро правової допомоги

 м. Шпола, вул. Соборна, 36Б.

Контактний центр системи з надання

безоплатної правової допомоги 0800 213 103.

 

Що потрібно зробити здавачам житла щоб отримати компенсацію за тимчасове розміщення ВПО

Здавачі житла можуть отримати компенсацію витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб, які перемістилися у період воєнного стану і не отримують щомісячної адресної допомоги ВПО для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Отже, що потрібно зробити здавачам житла щоб отримати компенсацію за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб.

Крок № 1

Щоб запропонувати своє житло для проживання внутрішньо переміщеним особам (далі – ВПО) і отримати компенсацію витрат за розміщення таких осіб, необхідно подати заяву до органу місцевого самоврядування за місцем проживання або через вебсайт «Прихисток» (https://prykhystok.gov.ua/) про готовність прийняти у себе переселенців.

Не пізніше наступного дня з дня розміщення ВПО звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування (виконавчий комітет міської/селищної ради) за місцем розташування жилого приміщення з заявою (заповнюється на місці), у якій зазначаються прізвище, ім’я та по батькові кожної з розміщених осіб та до якої додаються копії документів, що посвідчують їх особу.

З собою необхідно мати:

  • паспорт громадянина України;
  • реєстраційний номер облікової картки платника податків;
  • реквізити банківського рахунку для перерахування суми компенсації;
  • документ, що підтверджує право власності на житло;
  • довідки про відсутність заборгованості зі сплати за житлово-комунальні послуги (газ, електроенергія, водопостачання, теплопостачання, вивіз сміття, обслуговування прибудинкової території тощо).

Увага! Компенсація надається щодо ВПО, які перемістилися з території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії та яка визначена в переліку, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 року № 204.

Крок № 2

Для отримання компенсації власник житлового приміщення не пізніше п’яти днів з дня закінчення звітного місяця подає до виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради за місцем розташування житлового приміщення заяву на отримання компенсації за тимчасове розміщення ВПО із зазначенням кількість днів та переселенців, які проживали протягом звітного періоду.

Власник житлового приміщення також зобов’язаний в день припинення розміщення ВПО або зміни їх кількості подати заяву з інформацією про зміну переліку осіб, розміщених у житловому приміщенні.

Крок № 3

Протягом строку розгляду заяви уповноважені особи виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради проводять перевірку (верифікацію) наведених у заяві власником житлового приміщення відомостей з відвідуванням (у разі потреби) місця розміщення ВПО, зокрема з метою перевірки факту такого розміщення, його безоплатності, кількості розміщених осіб та умов їх проживання, документів, що встановлюють особу (паспорта громадянина України або свідоцтва про народження ВПО, зокрема електронних документів), а також перевіряють дані про відсутність або наявність у заяві інформації про осіб, які отримують щомісячну адресну допомогу ВПО для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Компенсація здійснюється виключно у безготівковій формі за зазначеними у заяві банківськими реквізитами до 20-го числа місяця з дня закінчення звітного місяця за умови відсутності заборгованості власника житлового приміщення за житлово-комунальні послуги.

Сума компенсації розраховується з урахуванням кількості днів, протягом яких житлове приміщення надавалося для розміщення ВПО (далі – людино-день), з дня розміщення таких осіб, але не раніше дати включення до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб інформації про розміщення ВПО у відповідному житловому приміщенні.

Кількість людино-днів визначається шляхом додавання кількості ВПО, які проживали у житловому приміщенні власника, в кожний день місяця.

Сума компенсації за кожен людино-день визначається на рівні 14,77 гривні.

Загальна сума компенсації власнику житлового приміщення визначається шляхом визначення добутку загальної кількості людино-днів на суму компенсації за кожен людино-день.

Внутрішньо переміщені особи мають право на безоплатну вторинну правову допомогу (складення документів процесуального характеру та представництво інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами).

Необхідні документи: довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи встановленого зразка; паспорт або інший документ, що посвідчує особу; реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Нормативно-правова база

  1. Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 року № 333 «Про затвердження Порядку компенсації витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб, які перемістилися у період воєнного стану і не отримують щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг»
  2. Постанова Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб»
  3. Розпорядження Кабінету Міністрів України 6 березня 2022 року № 204 «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка»

Надіслано заяву до газети «Шполянські вісті» про спростування недостовірної інформації

У газеті «Шполянські вісті» № 13-14 від 15 лютого 2018 року опубліковано статтю під назвою «У Шполянській ОТГ ще й програми не розробили» викладено недостовірну інформацію, яка згідно статті 2 Закону України «Про інформацію» та статті 26, 37 Закону України «Про друковані засоби масової інформації» підлягає спростуванню.

   Так, у матеріалі стверджується, що Шполянською міською радою до цього часу не прийнята «Програма підтримки учасників АТО в Шполянській ОТГ”, у зв’язку з чим військовослужбовці не можуть вирішити проблеми, пов’язані з відсутністю власної житлової площі, що є неправдою та порушує ділову репутацію органів місцевого самоврядування.
Перед публікацією статті редакція газети «Шполянські вісті» мала всі правові підстави і можливості перевірити достовірність інформації, надіславши запит до міської ради або скориставшись публічною інформацією, розміщеною на офіційному сайті. Чого ні автором матеріалу, ні редактором газети зроблено не було.
У зв’язку з вищевикладеним, керівнику ТОВ «Редакція газети «Шполянські вісті» Вікторуку А.Ф., надіслано заяву з вимогою від редакції газети «Шполянські вісті» опублікувати спростування статті «У Шполянській ОТГ ще й програми не розробили»Детально ознайомитися з листом.

Перейти до вмісту