Село Топильна —розташоване в центральній лісостеповій частині України, в межах Центрально-Придніпровської височини, лісостепової зони на вододілі басейнів середніх течій Дніпра та Південного Бугу, простягшись поздовж берегів річки Топилянки, правої притоки р. Вільшанки (басейн Дніпра).
Географічні координати центру села становлять 49° 05′ 42″ північної широти і 31° 17′ 24″ східної довготи, що майже збігається з географічним центром держави.
За сучасним адміністративно-територіальним поділом село входило до складу Шполянського району Черкаської області, раніше, до 1954 року, було селом Вільшанського району Київської області, а ще раніше, до 1922 року — селом Козацької волості Звенигородського повіту Київської губернії.
05.11.2020 року село ввійшло до складу Шполянської міської ради об’єднаної територіальної громади.
Площа села становить 35.61 км². Протяжність сільських земель від крайньої західної до крайньої східної точки становить 9 550 м, від крайньої південної до крайньої північної — 8 450 м.
Поверхня сільської території являє собою підвищену полого-хвилясту рівнину, розчленовану долинами річок Топилянки та Ховківки. Максимальні значення абсолютних висот сягають відмітки 215,0 м, мінімальні — опускаються до 155,0 м.
В структурі ґрунтового покриву переважають типові чорноземи .
На території села знаходиться 14 ставків, з загальною площею водного дзеркала 51 га. Площа зелених насаджень становить 78,8 га.
Згідно з історичними джерелами село було засноване на початку XVII століття вільними поселенцями-козаками, хоча поява людей на його теренах фіксується значно раніше, підтвердженням чого є наявність на території села шістьох великих скіфських поховань, що відносяться до ІІ —VII століття дохристової ери і знаходяться в південній частині сільських земель.
У свій час вагоме місце у житті топилян посідали дрібні ремесла — шевство, ткацтво, кравецтво, кушнірство, ковальство, столярство.
Особливо славилося село своїми вітряками, яких на початок XX століття було 23.
На той же час в селі містилася поміщицька економія, працювали цегельний та кінний заводи, діяли церква Івана Предтечі, церковно-парафіяльна школа та двокласне земське училище.
Впродовж багатьох років радянської влади в селі існувало великотоварне сільськогосподарське підприємство засноване у 1930 році. У 1934 році господарство розділилося на дві артілі що були окремими об’єктами господарювання до 1950 року і в якому вони об’єдналися в один колгосп, згодом господарство отримало назву КСП «Топильна».
У 1956 та 1958 роках тодішній колгосп за вагомі успіхи у вирощенні високих врожаїв сільськогосподарських культур був учасником Виставки досягнень народного господарства.
На даний час в селі діє колективне сільськогосподарське товариство «Агрошанс», що спеціалізується на вирощенні зернових та технічних культур.
З 1996 року діє Михайлівський храм Української автокефальної православної церкви (УАПЦ).
Є стадіон, обеліск Слави, братська могила, пам’ятний знак на честь 116-ї Харківської стрілецької дивізії.
Найвідомішими історичними подіями, що пов’язані з селом, є топильнянське селянське заворушення 1873 року, селянський бунт проти місцевого поміщика у 1906 році.
Відомим історичним фактом є також бій за село між бійцями Червоної Армії та гітлерівським військом 30 липня 1941 року.
Серед найбільших трагедій, що спіткали село впродовж останніх століть були голодомор 1933 року, який забрав життя близько 800 топилян та Німецько-радянська війна 1941—1945 років, в якій загинули 250 сільчан.
Пам’ятки
До історичних пам’яток на території села належить шість недосліджених поховань скіфської доби, урочище Гайдамачий Яр, як місце базування гайдамацьких загонів та корпуси двокласного земського училища, збудованих у 1908 році.
Особливою пам’яткою садово-паркової культури на території села є 160-літній явір з діаметром стовбура понад два метри та його обхватом близько 7 метрів.
Відомі люди села
